- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, можна вирішувати кілька завдань:
визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);
визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об’єкта;
визначення доз опромінення, що отримала людина на зараженій території;
визначення часу початку роботи людей на зараженій території;
визначення тривалості перебування людей на зараженій території;
визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу є:
тип і потужність ядерного реактора (РВПК – 1000, ВВЕР – 1000);
кількість аварійних ядерних реакторів – n;
вихід активності (частка викинутих радіоактивних речовин) – h (%);
місця знаходження аварійного реактора і об'єкта;
астрономічний час аварії – Тав;
метеоумови (швидкість і напрям вітру, стан хмарності);
коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання – Кпосл.
Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки наведений нижче.
1. Визначення зон радіоактивного зараження:
визначення категорії стійкості атмосфери за табл. В.1;
визначення швидкості переносу хмари за табл. В.2;
визначення розмірів прогнозованих зон забруднення і нанесення їх в
масштабі на карту у вигляді правильних еліпсів за табл. В.3–В.7 (рис. 4.1);
визначення зони забруднення, в якій опинився об’єкт.
2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії (часу початку випадіння радіоактивних опадів на території об’єкта) за табл. В.8.
3. Визначення дози опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань), за табл. В.9–В.13.
Дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта, визначають за формулою:
(4.1)
де – доза при відкритому розташуванні;
– коефіцієнт послаблення радіації (при знаходженні формувань на відкритій місцевості =1);
– коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування об`єкта від середини зони. Якщо об'єкт знаходиться між серединою зони і її внутрішньою межею, розраховується за формулою:
, (4.2)
де – відстань між серединою зони і об`єктом на осі "АЕС – об`єкт", км (рис. 4.1);
– відстань між серединою зони і її межами на осі "АЕС – об`єкт", км.
Рисунок 4.1 – Розташування об`єкта в зоні зараження
Якщо об'єкт знаходиться між серединою зони і її зовнішньою межею, розраховується за формулою:
. (4.3)
4. Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного зараження за таблицями В.9–В.13, знаючи час початку опромінення та задану дозу.
5. Визначення початку роботи формувань за таблицями В.9–В13, знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість роботи.
В додатку Г наведений приклад вирішення цієї задачі.