- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
Прогнозування хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:
визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, що виникло внаслідок аварії, за певними метеоумовами;
визначення глибини зони зараження;
визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості;
визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта;
визначення тривалості уражуючої дії СДЯР;
визначення можливих втрат людей.
Первинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті миттєвого (1–3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності зі СДЯР при її руйнуванні.
Вторинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.
Еквівалентна кількість СДЯР – це така кількість хлору, масштаби зараження якої (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДЯР, що перейшло в первинну (вторинну) хмару.
Загальними вихідними даними для довгострокового прогнозування є:
вид СДЯР та його загальна кількість;
середня щільність населення для даної місцевості (кількість людей);
тип розливу СДЯР;
метеоумови;
відстань від джерела зараження до заданого об’єкта.
Порядок розрахунків при оцінці хімічної обстановки здійснюється так:
Визначення глибини зони зараження СДЯР:
- еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі, т,
(4.4)
де – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР (табл. В.14, для стиснутих газів =1);
– коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсичної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує категорію стійкості атмосфери (для інверсії – 1, для ізотермії – 0,23; для конвекції – 0,008);
– коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл. В.14, для стиснутих газів =1);
– кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т;
- еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі, т,
(4.5)
де – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл. В.15);
– коефіцієнт, який залежить від часу N, що пройшов після початку аварії
(4.6)
або
(4.7)
де Т – тривалість випарювання.
(4.8)
де – товщина шару розливу СДЯР, м (при вільному розливі =0,05 м);
– щільність СДЯР, т/м (табл. В.14);
- глибина зони зараження первинною і вторинною хмарами СДЯР в залежності від еквівалентної кількості речовин і швидкості повітря визначається за табл. В.16;
- повна глибина зони зараження
, (4.9)
де – найбільший, км;
– найменший з розмірів , км;
- гранично можлива глибина переносу повітряних мас
(4.10)
де – швидкість переносу переднього фронту зараженої хмари (табл.В.17);
- остаточна глибина зараження є найменшим з двох значень .
Визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості:
- площа зони можливого зараження
, (4.11)
де – площа зони зараження СДЯР, ;
– кутовий розмір зони можливого зараження, в залежності від швидкості повітря, град. (табл. В.18);
- площа зони найімовірнішого зараження
(4.12)
де – коефіцієнт, що залежить від категорії стійкості атмосфери (при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133; при конвекції – 0,295).
- нанесення зони зараження на план місцевості виконується у вигляді сектора, обмеженого кутом і радіусом .
Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта
, (4.13)
де – час підходу хмари, год;
– відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км.
Визначення тривалості уражуючої дії СДЯР.
Тривалість уражуючої дії в атмосфері дорівнює тривалості випаровування
. (4.14)
Визначення можливих втрат людей.
У грубому наближенні можливі втрати людей можна визначити за статистичними даними, наведеними у табл. В.19 в залежності від забезпеченості протигазами.
В додатку Д наведений приклад вирішення цієї задачі.