- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
5.2 Захисні споруди
Захисні споруди відносяться до колективних засобів захисту населення. Це споруди, спеціально призначені для захисту населення від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражуючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ) і звичайних озброєнь, при яких виникають вторинні чинники ураження. Класифікація захисних споруд наведена на рис. 5.1.
Рисунок 5.1 – Захисні споруди
За місткістю споруди діляться на: споруди малої (150...600 чол.), середньої (600...2000 чол.) і великої місткості (більше 2000 чол.).
За призначенням захисні споруди бувають для: захисту населення, органів керування, медичних установ і для зберігання матеріальних цінностей.
За місцем розташування бувають: вбудовані, окремо розташовані, метрополітени й гірничі виробки.
За термінами будівництва бувають: побудовані завчасно й швидко збудовані.
За захисними властивостями вони діляться на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття.
Сховища забезпечують самий надійний захист від уражуючих чинників й є самими дорогими. За захисними властивостями сховища діляться на чотири класи.
ПРУ в основному забезпечують захист від радіаційного зараження, світлового випромінювання, а також зменшують дію ударної хвилі й проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від капельнорідких ОР і частково від хімічних і біологічних аерозолів.
Найпростіші укриття захищають частково від ударної хвилі, радіоактивних і світлових випромінювань.
У загальному випадку захисні споруди характеризуються:
ступенем захисту від надлишкового тиску. Сховища мають витримувати надлишковий тиск від 1кг/см2 (4 клас) до 5кг/см2 (1 клас);
коефіцієнтом захисту (послаблення) від радіоактивного випромінювання (показує в скільки разів рівень радіації в захисній споруді менше, ніж зовні:
, (5.1)
де n – кількість шарів;
h – товщина окремого захисного шару, см;
dпол – товщина половинного послаблення (довідкова величина), см;
У сховищах коефіцієнт захисту може бути від 1000 (4 клас) до 5000 (1-й клас). Існує й ряд інших вимог до захисних споруд:
до герметичності;
до запасів продовольства й води (відповідно до норм на одну людину й кількості людей);
до повітрообміну;
до наявності допоміжних приміщень й аварійного виходу;
до опалення;
до комунікацій.
Укриттю в захисних спорудах підлягає все населення за місцем його перебування (на роботі, навчанні й у місцях постійного проживання).
Евакуація населення
Евакуація – це організований вихід і вивіз населення із реальних і ймовірних вогнищ ураження в безпечні райони. Евакуація робітників, службовців й їхніх родин здійснюється за виробничим принципом, а населення, не пов'язаного з виробництвом – за територіальним принципом (через домоуправління й ЖЕКи).
Організація евакуації планується заздалегідь евакокомісіями, що входять до складу ЦЗН. У разі загрози НС передбачається створення проміжних і прийомних евакопунктів. Всі люди, що підлягають евакуації, повинні мати при собі документи, запас продуктів на 2–3 дні, білизну, одяг, постіль загальною вагою до 50 кг.
Залежно від обстановки, що склалася під час НС, може проводитися загальна або часткова евакуація населення тимчасового або постійного характеру.
Загальна евакуація населення проводиться при небезпечному радіоактивному зараженні з чотиригодинним часом руху хвилі, загрозі або виникненні збройного конфлікту.
Часткову евакуацію у воєнний час необхідно провести до початку використання агресором засобів ураження. У мирний час її слід провести у випадку загрози або виникнення стихійного лиха, аварії або катастрофи.
Одним з видів захисту може бути застосоване розосередження робітників та службовців. На відміну від евакуації розосередження - це організований вихід з міст і розміщення в заміській зоні робітників та службовців об'єктів народного господарства, що продовжують роботу в містах при НС, коли одна зміна працює на об'єктах народного господарства, а інша відпочиває в заміській зоні. Райони розосередження необхідно вибирати на такій відстані від міста, щоб витрати часу на дорогу туди й назад становили не більше 5 годин. Евакуація може проводитися всіма видами транспорту й пішки.