- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
2.7 Джерела ядерної небезпеки
До джерел ядерної небезпеки відносяться: АЕС; підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива; підприємства з поховання радіоактивних відходів; науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на пересувних об`єктах; зона відчуження Чорнобильської АЕС; ядерна зброя країн НАТО, Росії та ін.
Ядерною зброєю називається сукупність ядерних боєприпасів, засобів їхньої доставки і управління. В залежності від типу заряду зброя поділяється на атомну, термоядерну (водневу), нейтронну і комбіновану. При вибуху атомного боєзаряду відбувається ланцюгова реакція розподілу ядер урану, плутонію й інших трансуранових ізотопів, а при вибуху термоядерного – реакція синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію, тритію, літію). Такі боєзаряди встановлюють на ракетах, авіаційних бомбах, торпедах, фугасах та артилерійських снарядах. У залежності від призначення і потужності ядерна зброя поділяється на тактичну (нейтронну), оперативно-тактичну і стратегічну. Потужність вибуху боєзаряду вимірюється масою тротилового енергетичного еквівалента. В стратегічному боєзаряді вона складає від декількох сотень тонн до декількох десятків мегатонн. Потужність нейтронного боєзаряду може бути набагато меншою.
Уражуюча дія ядерного вибуху визначається:
повітряною ударною хвилею;
світловим випромінюванням;
електромагнітним імпульсом;
проникаючою радіацією;
радіоактивним зараженням місцевості.
Розподіл енергії між уражуючими факторами ядерного вибуху залежить від виду вибуху й умов, у яких він відбувається. При вибуху стратегічного заряду в атмосфері приблизно 50 % енергії вибуху розходиться на утворення ударної хвилі, 30–40 % – на світлове випромінювання, до 5 % – на проникаючу радіацію й електромагнітний імпульс і до 15 % – на радіоактивне зараження.
Для нейтронного вибуху характерні ті ж уражуючі фактори, однак розподіл енергії вибуху інший:
8–10 % – на утворення ударної хвилі;
5–8 % – на світлове випромінювання;
до 85 % – на проникаючу радіацію (переважно на нейтронне- й гамма-випромінювання).
Як видно з наведених характеристик, нейтронний вибух має значно меншу руйнуючу й пожежостворюючу здатність. Однак через вищу проникаючу радіацію має більше радіаційне ураження людей і тварин. Завдяки цьому нейтронна зброя може використовуватися супротивником переважно в тактичних військових завданнях. Сама ж Україна ядерної зброї не має.
2.8 Джерела хімічної небезпеки
Джерелами хімічної небезпеки є: підприємства, які використовують, виготовляють або зберігають СДЯР, вибухо- і вогненебезпечні матеріали, транспортні засоби (авто- та залізничні цистерни, річкові та морські танкери), ОР, які знаходяться на озброєнні інших країн.
Сучасні ОР умовно поділяються: за характером уражуючої дії – нервово-паралітичні, загальноотруйні, задушливі, шкірно-неривні, дратівні і психогенні; за температурою кипіння й летючістю – стійкі й нестійкі.
1. ОР нервово-паралітичної дії. До них відносяться: зарин, зоман, Ві-Ікс. Діючи в краплинно-рідкому й аерозольному (пари, туман) стані, потрапляючи в організм, пригнічують ферменти, що регулюють передачу нервових імпульсів у системах дихального центру, кровообігу, серцевої діяльності та ін. При малих токсичних дозах відбувається звуження зіниць ока (міоз), слиновиділення, біль за грудиною, утруднене дихання, рясне потовиділення, спазми в шлунку, неконтрольоване відділення сечі, іноді блювота, судороги й параліч подиху.
2. ОР загальноотруйної дії – швидкодіючі летучі речовини (синильна кислота, хлорциан, окис вуглецю, миш’яковий і фосфористий водень). Уражують кров і нервову систему. При важкому отруєнні відчувається стиснення в грудях, почуття сильного страху, важкий подих, судороги, параліч подиху.
3. ОР задушливої дії. Основні представники: фосген і дифосген (рідини). Проявляються через 4–6 годин у вигляді сильного кашлю й спазмів у бронхах.
4. ОР шкірно-наривної дії (іприт, азотистий іприт). Діють у краплиннорідкому, аерозольному й пароподібному стані. При влученні на шкіру ураження виявляється через 4–8 годин. У легких випадках спостерігається почервоніння шкіри з наступним набряком і сверблячкою. У важких випадках утворюються міхурці, які через 2–3 дні лопаються й утворюються виразки. При відсутності інфекції гояться через 10–20 днів.
5. ОР дратівної дії (хлорацетофен, адамсіт, Сі-Ес, Сі-Ер та ін.). Викликають хімічні опіки на слизуватих оболонках очей і верхніх дихальних шляхах.
6. ОР психогенної дії (ЛСД (діетиламід лезергінової кислоти) і Бі-Зет). Викликають тимчасові психози за рахунок порушення хімічної регуляції в центральній нервовій системі. При попаданні в організм ці гази здатні викликати також розлад руху, зору, слуху, галюцинації. Поведінка ураженого аналогічна поведінці хворого шизофренією. Газ Бі-Зет залежно від токсодози здатний присипляти людей і тварин.
Стійкі ОР (основні представники: Ві-Ікс, зоман, іприт) зберігають свою уражуючу дію від декількох годин до декількох днів і навіть тижнів після застосування.
Нестійкі ОР (фосген, синильна кислота, хлорциан) діють від декількох хвилин до двох годин.
ОР мають характерні ознаки застосування. У хімічних боєприпасах вони перебувають у рідкому або твердому вигляді. У момент бойового застосування ОР розпорошуються у вигляді крапель, пари (газів) або аерозолів (туманів і димів). При розриві снарядів, бомб, мін або ракет, начинених ОР, лунає удар, утворюється біла хмара. У випадку розсіювання за допомогою літака з'являється характерна смуга. На поверхні землі, будівель, одягу, рослин ОР осідають у вигляді маслянистих крапель, плям і патьоків. На поверхні води спостерігається масляниста райдужна плівка, а в снігові – поглиблення. Зелена трава жовтіє (буріє) і гине. При вдиханні зараженого повітря людина відчуває характерні запах і присмак.