Процесі

У процесі всебічного гармонійного розвитку особистості чільне місце займає моральне виховання, що здійснюється в навчально-трудовій діяльності молодших школярів. Одне з основних завдань, що стоїть перед учителем виховувати в учнів позитивне ставлення до праці, домагатися, щоб воно стало для них першою життєвою необхідністю, джерелом радості.

Аналіз трудового досвіду і дані наукових досліджень дозволяють визначити, за яких умов праця стає радістю і в дітей формується свідоме ставлення до праці.

Основною формою виявлення активності дітей є гра. Тому виготовлення виробів, які можна використати у грі, або трудовий процес у формі гри є благодатним засобом виховання позитивного ставлення до праці. З часом елементи гри у праці відійдуть, але збережеться насолодження працею.

Позитивний вплив на емоційний стан учнів має колективна праця. Колективізм як риса особистості формується з перших років навчання дитини в школі. Сприяють формуванню колективізму такі властивості особистості, як трудова активність, почуття

обов’язку і відповідальності, взаємодопомоги, вимогливості до себе і до інших.

Одним із завдань учителя є виховання в дітей поваги до людей праці. Вчитель повинен не тільки ознайомлювати дітей з окремими професіями, а й формувати в них установку на працю, на свідому діяльність як одну з вищих цінностей людського життя.

«З праці починається пізнання світу, - говорив великий педагог В. О. Сухомлинський, - і радість праці - це могутня ви­ховна сила...

Майстерність і мистецтво виховання в тому й полягають, щоб дати цю незрівнянну радість кожній людині ще в той час, коли вона, як говорить народна мудрість, лежить поперек лавки». [4]

У програмі трудового навчання основний аспект в області естетичного розвитку дитини зроблений на формування естетич­ного смаку. З цією метою вчитель систематично роз'яснює осо­бливості красивих і доцільних форм виробів, способів їх одер­жання, знайомить дітей з елементами технічної естетики, з використанням у деяких виробах народних елементів.

Виділяючи елементи естетики в змісті навчального мате­ріалу, вчитель повинен мати на увазі, що зміст навчання не обмежується лише знаннями. Значне місце займають уміння й навички, а також досвід творчої діяльності. Важливо, щоб учні розуміли: від того як вони оволодіють уміннями й навичками, технічними прийомами залежить краса і витонченість самого процесу праці. Така праця приносить естетичну насолоду як самому учневі, так і тим, хто має можливість спостерігати за ним. Естетичне виховання молодших школярів, яке спрямовує на формування в них культури трудових дій, допомагає учням не лише відчувати красу процесу праці дорослих, але й глибше цінувати прояви вміння у своїй праці.

В естетичному розвитку дитини не менш важливим є створення оптимальних умов навчально-трудової діяльності шко­лярів. Тому гарно обладнана і оформлена робоча кімната, значною мірою, сприяє формуванню в учнів естетичного смаку.

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 Т. — Т 1, - К., 1976.- С. 496.

Важливу роль у вихованні естетичного смаку учнів віді­грають зразки виробів, технічні рисунки, технологічні картки. Ці наочні навчальні посібники мають бути виконані з урахуванням вимог державного стандарту і технічної естетики.

Отже, в процесі трудового навчання вчитель має розкривати перед учнями естетичні властивості праці, вчити в трудовій діяльності створювати красу, виховувати погляди на працю як на творчість.

Розвиток економічного та екологічного світогляду молодших школярів

У зв'язку з соціально-економічними перетвореннями в країні, економічне виховання стає важливою частиною всебічного виховання й розвитку особистості.

Економіка - це, значною мірою, наука про те, як економно використовувати ресурси та товари. Економити ~ значить заощаджувати. Ось з чого варто починати знайомство дітей з цією наукою. Пропедевтика економічного виховання може здійсню­ватися ще в дошкільному віці.

Одним із завдань трудового навчання в початкових класах є виховання в дітей бережного ставлення до інструментів і обладнання, економного витрачання матеріалу, тобто до продукту людської праці. Виготовляючи вироби суспільно корисної спрямованості, учні під керівництвом учителя мають усвідомити, що створення «продукту праці» потребує значних затрат часу і ресурсів. Економічне виховання молодших школярів має здійснюватись не епізодично, а під час вивчення майже кожної теми програмового матеріалу, а також на позаурочних заняттях і заходах.

Наголошуючи на першому занятті про виконання трудових операцій на підкладних дощечках, учитель роз'яснює, що недотримання цієї вимоги веде до псування столів і буде наругою над працею столярів. Якщо ж учні дотримуватимуться культури праці, то ці столи довго будуть зберігатися. Заощаджуються тоді деревина і кошти, необхідні для придбання нових столів.

Виконуючи прийоми розмічання, вчитель з'ясовує з учнями, як економно розмістити на заготовці деталі виробів (силуети грибочків, моркви, трикутників); як розмістити викрійки на тканині, щоб менше залишалось відрізків тощо.

Під час вирізування деталей з різних матеріалів залишається багато відрізків. Якщо не звернути на це увагу, то учні можуть їх викинути. Тому вчитель рекомендує використати ці відрізки для інших виробів, наприклад: відрізки паперу, картону - для дидактичного роздаткового матеріалу; кольоровий папір, тканину — для аплікаційних робіт; з відрізків фольги виготовити трубочки різних розмірів для конструювання ялинкових прикрас тощо.

Виготовлення виробів із використаної продукції, ремонт одягу, оновлення іграшок, «лікування» книг - всі ці трудові завдання мають безпосередній вплив на розвиток економічного світогляду молодших школярів.

Технологію виробу, яка дозволяє економити матеріал і час, доцільно не нав'язувати учням, а рекомендувати вибрати самостійно, ставлячи певні умови. Наприклад: «Біля двох однакових гаражів для машин, розміщених на відстані своєї ширини один від одного, побудувати третій гараж із значною економією матеріалу». «Із квадратного аркуша паперу потрібно вирізати чотири однакових круга. Як швидше це зробити?»

Вивчаючи тему «Електромоделювання», бажано не тільки роз'яснити дітям значення економії електроенергії і практичне її збереження, а й рекомендувати провести спостереження за лічиль­ником: з вимкнутими споживачами, з частковим споживанням електроенергії та з повним навантаженням. Діти мають самостійно зробити висновки. У класах доцільно створити пости бережливих, які перевіряли б стан електросвітильників, водопровідних кранів. шкільного майна.

Молодші школярі вже можуть зрозуміти окремі поняття про бізнес. У цьому сприятимуть предметні дидактичні ігри, виго­товлені власними руками, наприклад, крамниця «Овочі і фрукти». У цій грі діти не тільки граються у продавця і покупців, а й дізна­ються про закупівельні ціни, ціноутворення, прибуток від реалі­зації. Якщо учні виготовляють для реалізації, наприклад, квіти з гофрованого паперу то також потрібно, щоб самостійно зробили розрахунки, враховуючи кількість затраченого матеріалу і його ціну та виторг за реалізовану продукцію.

Економічне виховання тісно пов'язане з екологічним. Природа - об'єкт трудової діяльності людини, спрямованої на її

реальне використання, відновлення, охорону. Економити ресурси, значить берегти природу.

Під впливом учителя школярі мають усвідомити, що зберігаючи насадження дерев, кущів, вони не тільки заощаджують запаси деревини, а й безпосередньо беруть участь в охороні природи. Виготовляючи годівниці та інші суспільно корисні вироби з використаної пластмасової тари, яка не перетліває і забруднює навколишнє середовище, молодші школярі не тільки заощаджують матеріали, а й беруть участь в екологічному процесі.

Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприймання, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи.

На уроках з трудового навчання бажано давати учням завдання екологічної тематики. Так, у посібнику «Трудове навчання» (3 клас) автора І. М. Веремійчика пропонується третьокласникам розв'язати проблему із збереження дерев і мурашників. Діти мають відобразити свої ідеї композиційно, зображуючи різні варіанти з природного матеріалу та паперу. Теоретичні завдання мають поєднуватися з практичними.

Участь в озелененні шкільного подвір'я, садженні декора­тивних дерев, кущів, догляд за ними та окремими тваринами, розведення квітів, роботи на пришкільній ділянці - все це формує трудові екологічні задатки, необхідні для розвитку знань дитини та розвитку її емоційної сфери, для виховання любові до рідної природи, бережливого ставлення до рослин і тварин.