Абсолютні та порівняльні переваги і їх визначення

Абсолютні переваги

Порівняльні переваги

Можливості країни виготовляти завдяки її природним особливостям чи виробничому потенціалу будь-який товар більш ефективно (з меншими витратами на одиницю продукції) у порівняння з іншими країнами, що виготовляють то й же товар.

Спроможність виготовляти товар чи послугу з відносно меншими альтернативними витратами (витратами заміщення). В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн не залежно від того, чи є виробництво в одній із них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій.

Абсолютні переваги з випуску має той, хто одержує найбільшу кількість випуску; з фактора – той, хто використовує найменшу кількість фактора.

Проблема порівняльних переваг виникає тоді, коли одна країна має абсолютні переваги з виробництва обох продуктів.

Метод випуску

Метод фактора

Виробник

Виробництво за годину

Виробник

Гектарів для вирощування 10 т

Хліб (ц)

Масло (ц)

Зерно

Картопля

“Марс”

4

3

Шевченко

5

3

“Венера”

1

2

Коваленко

6

3

Витрати заміщення

Витрати заміщення

“Марс”

³/₄ = 0,75

⁴/₃=1,33

Шевченко

⁵/₃ = 1,7

³/₅ = 0,6

“Венера”

²/₁=2

¹/₂=0,5

Коваленко

⁶/₃ = 2

³/₆ = 0,5

З виробництва хліба порівняльні переваги має “Марс”:

0,75 < 2;

З виробництва масла – “Венера”:

0,5 < 1,33.

З виробництва зерна порівняльні переваги має Шевченко:

1,7 < 2;

З виробництва картоплі - Коваленко:

0,5 < 0,6.

Стандартна модель міжнародної торгівлі

Умови торгівлі

Модель загальної рівноваги в міжнародній торгівлі, яка пов’язує попит та пропозицію товарів всередині країни з попитом та пропозицією на них із-за кордону.

Показник зміни пропорцій зовнішньоторгового обміну, співвідношення експортних та імпортних цін: Т = Рх / Рm,

де Т - “умови торгівлі”, Рх – індекс експортних цін, Рm – індекс імпортних цін.

Побудована на понятті взаємного попиту, що показує, яку кількість імпортного товару потребує країна, щоб спонукати її продавати різні кількості іншого товару на експорт.

Px/Pm RS

T=1 E

RD

Qx/Qm

Т = 1 (100%) означає рівність цін експорту і імпорту.

При Т > 1 умови торгівлі покращуються, оскільки за кожну одиницю експортованого товару можна придбати більше імпортних товарів.

Зміна у виграші споживача

Sa

+Sb

+Sc

Зміна у виграші виробника

-Sa

Чистий приріст добробуту

Sb

+Sc

Зміна у виграші споживача

-Se

-Sf

Зміна у виграші виробника

Se

+Sf

+Sg

Чистий приріст добробуту

Sg

Фактори, що впливають на динаміку, спрямованість та структуру зовнішньоторгових операцій

Значення міжнародної торгівлі

1. Розвиток прямих коопераційних зв’язків між філіалами, дочірніми та асоційованими компаніями ТНК;

2. зростання частки машин та устаткування в загальному обсязі товарообороту при скороченні питомої ваги сировини та напівфабрикатів;

3. поява інтенсивно зростаючого сектора послуг та інформаційно-технологічного обміну;

4. лібералізація міжнародної торгівлі в процесі переходу більшості національних економік до відкритості;

5. розвиток інтеграційних процесів в різних регіонах світу;

6. активізація діяльності ТНК.

1. Є основним каналом, через посередництво якого формуються конкурентно-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності національної економіки;

2. інтенсифікує виробничий процес в національних господарствах з окремих напрямків;

3. сприяє більш раціональному використанню економічних ресурсів на всіх рівнях господарювання;

4. дозволяє повніше задовольняти зростаючі потреби населення;

5. надходження від експорту – суттєве джерело накопичення капіталу на потреби промислового розвитку.

1. більш швидкі темпи зростання міжнародної торгівлі у порівнянні з тепами зростання ВВП;

2. зміна структури товарообігу за рахунок збільшення продукції обробної промисловості, зменшення частки сировини та сировинних товарів;

3. щорічне оновлення на 1/3 номенклатури продукції обробних галузей, особливо електроніки;

4. збільшення частки взаємної торгівлі індустріальних країн (більше 70% світової торгівлі);

5. збільшення частки послуг у вартості машинобудівної продукції;

6. розширення ринку наукової продукції, патентів, ліцензій. Ноу-хау;

7. множинність цін.

Види політики

Фритредерство (від англ. free trade – вільна торгівля)

Протекціонізм (від лат. рrotectio – захист)

Мета

Розвиток зовнішньої торгівлі на основі вільної взаємодії ринкових сил

Захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції

Методи

Мінімальне державне втручання в зовнішню торгівлю

Тарифні та нетарифні

Методи

Інструменти торгової політики

Регулює переважно

Тарифні

Мито

Тарифна квота

Імпорт

Імпорт

Н

Е

Т

А

Р

И

Ф

Н

І

Кількісні

Квотування

Ліцензування

“Добровільні обмеження”

Експорт

Експорт

Імпорт

Імпорт

Приховані

Державні закупки

Вимоги про вміст місцевих компонентів

Технічні бар’єри

Податки та стягнення

Імпорт

Імпорт

Імпорт

Імпорт

Фінансові

Субсидії

Кредитування

Демпінг

Експорт

Експорт

Експорт