Інтернаціональні

Світове господарство (СГ) - сукупність національних економік, які знаходяться в тісній взаємодії та взаємозалежності і підкоряються об’єктивним законам ринкової економіки.

Е

Т

А

П

И

Середина ХІХ ст.

Формування світового ринку: створення у провідних країнах крупної фабрично-заводської індустрії, яка вже не могла існувати без світового збуту.

Кінець

ХІХ ст.

Формування великих монополістичних об’єднань. Пріоритетного значення набувають виробничі зв’язки, які базувались на вивозі капіталу.

Завершення формування СГ.

Середина

ХХ ст.

СГ остаточно розкололось на дві частини: капіталістичне та соціалістичне СГ.

60-ті роки ХХ ст.

В результаті боротьби проти колоніальної залежності в систему СГ ввійшли країни, що розвиваються.

70-ті роки ХХ ст.

Швидкий розвиток “нових індустріальних країн” (НІК) Південно-східної Азії та Латинської Америки.

90-ті роки ХХ ст.

Після розпаду СРСР та ринкових перетворень в країнах Східної Європи СГ починає набирати риси єдиного цілісного формування.

Суб’єкти СГ

Структурні елементи

Центр СГ - промислово розвинені країни з ефективним ринковим господарством, які розвиваються по типу “соціального ринкового господарства”.

• Національні господарства;

• регіональні об’єднання та інтеграційні співтовариства;

• міжнародні і транснаціональні корпорації;

• міжнародні фінансові, торгові та інші організації.

• світовий ринок товарів;

• ринок капіталів;

• ринок робочої сили;

• ринок технологій;

• ринок інформації.

Периферія СГ – країни, що мають сировинну спеціалізацію, недостатньо ефективний механізм саморозвитку, відносно низький рівень внутрішньої інтегрованості економіки.

Види країн

Характеристика

Розвинуті країни з ринковою економікою

29 країн, які включають:

“Велика сімка”: Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, США, Франція, Японія

Країни Західної та Центральної Європи

Північна Америка: Мексика, Канада, США

Ядро системи СГ: США, Японія, Західна Європа

Країни,

що

розвиваються

Близько 140 країн

▼

Займають майже 70% території Землі, їх населення становить понад 80% всього населення Земної кулі. ВВП досягає близько 20% загального світового обсягу.

Відмінне

Рівень розвитку, державність, географічне положення

Загальне

1. залежне становище в системі СГ;

2. багатоукладний характер економіки;

3. відсталість промисловості, сільського господарства, виробничої та соціальної інфраструктури.

Країни з перехідною економікою

Деякі країни Східної Європи.

Країни, що виникли після розпаду СРСР і Югославії.

Форми міжнародних економічних відносин (МЕВ)

Міжнародна торгівля

Зовнішня торгівля - торгівля деякої країни з іншими країнами. Сума оплачуваного вивозу (експорту) і оплачуваного ввозу (імпорту) товарів.

Міжнародна торгівля - оплачуваний сукупний товарообіг між всіма країнами світу. Сума світового експорту.

Міжнародний рух капіталу

Позичковий капітал - надання валютних та товарних ресурсів на умовах зворотності, терміновості та платності.

Підприємницький капітал

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Міжнародне виробництво

Результат взаємодії в єдиному виробничому процесі різноманітних за своїм національним походженням факторів виробництва.

спільна координація виробництва та збуту

спільні підприємства

підрядне будівництво

Міграція робочої сили

Переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше ніж на рік.

еміграція (виїзд)

імміграція (в’їзд)

Міжнародне науково-технічне співробітництво

Система економічних відносин та зв’язків між державами, юридичними та фізичними особами різних країн з приводу спільної розробки та розподілу науково-технічних ідей, створення, реалізації та споживання науково-технічної продукції та послуг.

Міжнародні валютні та розрахункові відносини

Зумовлені використанням грошових одиниць як платіжно-розрахункового засобу.