Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. по М.Э..doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
989.7 Кб
Скачать

Структурні рівні мев

Мікро-

економічний

Рівень підприємства, фірми, що охоплює рух конкретних товарів та факторів виробництва між країнами.

Макро-економічний

Національний, який включає частину території міжнародної економіки і вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік та світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.

Мета-

економічний

Регіональний рівень, тобто особливості економіки окремих регіонів та тенденції їх розвитку.

Мегарівень

Міжнародна економіка – частина території ринкової економіки, яка включає відносини господарських суб’єктів всіх рівнів різної державної належності.

Тенденції мпп та світового господарства

Тенденції МПП - загальні трансформаційні процеси, що домінують у світі і впливають на хід перетворень в економіці багатьох країн

Тенденція

Характеризується

Поширення ринкової моделі економіки на всі регіони світу

Рівнем економічного розвитку, критеріями якого є:

  1. економічне зростання;

  2. доступ населення до освіти;

  3. забезпечення здоров’я населення;

  4. збереження довкілля;

  5. високоефективна й прозора діяльність державних інституцій тощо.

Інтернаціоналізація виробництва та виробничих відносин, глобалізація

Взаємозалежністю національних економік (на різних етапах виготовлення кінцевого продукту приймають участь підприємства багатьох країн світу).

Етапи

  1. ХІХ ст. (проста кооперація – зовнішня торгівля);

  2. Кінець ХІХ – середина ХХ ст. (складна кооперація, заснована на МПП);

  3. Середина ХХ ст. (комплексний характер інтернаціоналізації)

Створенням єдиного економічного, інформаційного і культурного простору.

Поглиблення інтеграційних процесів

У світі діє 85 регіональних торгових і економічних угод та домовленостей. Найрезультативнішою є Західноєвропейська інтеграція.

Технократизація й узалежнення розвитку від сучасних високих технологій

Дематеріалізацією виробництва, його комп’ютеризацією та інформатизацією, що пов’язані зі зміною моделі економічного розвитку, з переходом від екстенсивного до інтенсивного типу економічного зростання.

Глобалізація та глобальна економіка

Глобалізація - розширення господарських систем до планетарних масштабів.

Глобальна економіка – економіка, що існує “над” національними економіками і агентами і автономно від них, прямує до них і надає їм специфічних форм та характеру, керується власними цілями та рушійними силами.

Пов’язана

З переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку.

Означає

Якісно новий стан взаємозв’язків в економіці, політиці, екології на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації у світовому масштабі.

Втілюється

В зростаючій взаємозалежності країн світу.

Потребує

Спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому ринку.

Риси глобалізації

  1. зростає відкритість економік провідних країн світу, що засвідчує їх активну участь у процесі глобалізації;

  2. вибухоподібно зростає роль світового фінансового ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб’єктами світогосподарських зв’язків;

  3. розвивається багатонаціональне підприємництво на основі значного розширення та диверсифікації діяльності транснаціональних фірм і корпорацій;

  4. розширюється використання глобальних джерел розвитку, пов’язане з застосуванням пакету стратегічних заходів, спрямованих на забезпечення довгострокового економічного успіху підприємства;

  5. посилюється динамізм та інтенсивність міграційних потоків робочої сили.

Суперечливий вплив глобалізації на світогосподарський розвиток

Відкриває безпрецедентні можливості:

Породжує небезпечні загрози та ризики:

  1. прискорення процесу уніфікації та розширення передових технологій;

  2. удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі глобальної конкуренції;

  3. економічного зростання на основі інтенсифікації економічного, наукового, культурного розвитку народів;

  4. підвищення якості життя, поліпшення добробуту, розширення можливостей вибору та доступу до нових знань та ідей;

  5. посилення міжнародної координації. Зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн;

  6. загального поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та свобод людини;

  7. об’єднання зусиль людства у вирішенні глобальних проблем.

  1. консервації технології і соціальної відсталості ряду країн через їхню неконкурентоспроможність;

  2. глобальної нерівності економічного і соціального розвитку, посилення диспропорцій світової економіки;

  3. поглиблення розриву між товарними і фінансовими ринками;

  4. деградації неконкурентоспроможних виробництв, зростання безробіття, викликаного структурною перебудовою та новими вимогами до якості робочої сили;

  5. створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;

  6. втрати національної ідентичності, руйнування звичного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур;

  7. транснаціоналізації екологічних, технологічних проблем, “парникового ефекту” тощо.

Міжнародна економіка

Ознаки

  1. розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі МПП;

  2. розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах вивозу капіталу, робочої сили та технологій;

  3. міжнародні форми виробництва, в першу чергу ТНК;

  4. самостійна міжнародна фінансова сфера;

  5. система міжнародних і наднаціональних, міждержавних механізмів регулювання;

  6. економічна політика держав, яка випливає з принципів відкритості економіки.

Властивості

  1. утвердження економіки ринкового типу, що отримала назву “соціально-орієнтована ринкова економіка”;

  2. інтернаціоналізація національних економік, яка переростає в інтеграцію та транснаціоналізацію, тобто в процес формування наднаціонального економічного простору.

Визна-чення

наднаціональний господарський простір регіонального і транснаціонального (глобального) рівнів

Дійові особи

  1. міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, ЮНКТАД, ФАО, МОП, СОТ);

б) країни “великої сімки”;

в) регіональні організації, яких налічується близько 60;

г) багатонаціональні корпорації (майже 50 тис.);

д) інституціональні інвестори (пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії);

ж) неурядові організації;

з) великі міста;

е)окремі видатні особистості (нобелевські лауреати, відомі фінансисти, підприємці).