Р ис. 5.6. Схема дослідження однокаскадного підсилювача на біполярному транзисторі т аблиця 5.5
2.18. Збільшити в два рази значення перехідних ємностей Cp1 і Cp2 та зменшити в два рази значення “паразитної” ємності Cn. Повторити дії згідно
п. 2.17. Пояснити зміну в залежностях Ku(F) і φ(F), побудувавши їх на одному графіку.
Визначити смугу підсилення на рівні 0,707К0, де К0 – середнє значення Ku в середині робочого діапазону.
2.19. Активізувати файл “7amplijfet.ca3” (Рис. 5.7.), що дозволяє проводити дослідження підсилювача на польових транзисторах. Зарисувати схему.
Для
двох значень Rd
(3,5кΩ
та 7,0кΩ)
отримати осцилограми Uвх(t)
і Uвuх(t),
визначити Ku
=
і зробити висновок щодо впливу Rd
на Ku.
Пояснити роль опору R3,
що є в колі витоку S.
(Параметри вхідного сигналу: Uвхm
= 50mV,
F
= 1kHz).
Рис. 5.7. Схема дослідження однокаскадного підсилювача на польовому транзисторі
Дослідження двокаскадного підсилювача
2.20. Активізувати файл “ampli2et.ca3” (Рис. 5.8) що дозволяє проводити дослідження двокаскадного підсилювача на транзисторах. Зарисувати схему і пояснити призначення кожного елемента схеми.
Рис. 5.8. Схема дослідження двокаскадного підсилювача
2.21. Подати на вхід синусоїдальний сигнал Uвхm = 10mV, F = 1kHz. Зняти осцилограми вхідної та вихідної напруги Uвuхm1 для першого каскаду підсилення (точки 1, 2), потім для двох каскадів (Uвuхm2) (точки 1, 3). Визначити Ku1 та Kuзаг. Довести, що Kuзаг = Ku1 · Ku2.
2.22. Активізувати файл “ampli2et.ca3” (Рис. 5.9) що містить підсилювач з деякими дефектами схеми. Спираючись на показники приладів, визначити значення якого з елементів схеми слід змінити, щоб забезпечити роботу підсилювача на середині лінійного діапазону (в класі А).
Рис. 5.9. Пошук дефектів у схемі підсилювача
3. Зміст звіту
Зміст має містити: -
мету роботи;
схему кожного експерименту;
таблиці експериментальних даних;
необхідні осцилограми;
необхідні розрахунки;
висновки по кожному експерименту;
загальні висновки по роботі.
Лабораторна робота 6 Дослідження операційних підсилювачів і генераторів на їх основі
1. Мета роботи: ознайомитись з основними властивостями операційних підсилювачів (ОП); вивчити особливості їх застосування в різноманітних схемах комп’ютерної електроніки.
2. Порядок роботи
2.1.
Увійти в електронну комп’ютерну
лабораторію “ELECTRONICS
WORKBENCH”
(модуль
“Аналогова
техніка”).
У директорії “LR_SCH”
відкрити
файл “complog.ca3”,
що дає змогу моделювати схеми логічного
порівняння двох аналогових сигналів
за допомогою ОП без зворотного зв’язку
(Рис.
6.1).
Рис. 6.1. Схема досліджень ОП без зворотного зв’язку
2.2. Подати на інверсний вхід ОП сигнал трикутної форми з Uim = 2V (“OFFSET” = 0) і частотою F = 1kHz. На вхід(не інверсний) подати від джерела постійної напруги U2 = 1V. Накреслити осцилограми U1(t) і Uвих(t). Визначити, при якому значенні U1(t) вихідна напруга змінює полярність. З’ясувати, що signUвих(t) = sign(U2 - U1).
2.3. Поступово змінюючи U2 від 0 до 2V, зняти залежність тривалості логічного рівня “1” на виході ОП (t”1”) від величини U2. Дані занести в Табл. 6.1