- •Лабораторна робота 1 Знайомство з аналоговою комп’ютерною лабораторією схемотехніки
- •2. Порядок роботи:
- •2.1. Робота з мультиметром
- •2.2. Робота з генератором та осцилографом
- •Лабораторна робота 2 Методи та обладнання для дослідження частотних характеристик електричних кіл
- •2. Порядок роботи:
- •Лабораторна робота 3 Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму
- •2. Порядок роботи:
- •Лабораторна робота 4 Дослідження діодних випрямлячів змінного струму
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 4.1
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 5.1
- •Т аблиця 5.2.
- •Дослідження польового транзистора
- •Т аблиця 5.3
- •Т аблиця 5.4
- •Дослідження однокаскадних підсилювачів
- •Р ис. 5.6. Схема дослідження однокаскадного підсилювача на біполярному транзисторі т аблиця 5.5
- •Дослідження двокаскадного підсилювача
- •Лабораторна робота 6 Дослідження операційних підсилювачів і генераторів на їх основі
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 6.1
- •Лабораторна робота 7 Ключовий режим роботи транзисторів. Логічні інвертори
- •Р ис. 7.1. Схема дослідження ключового режиму бінарного транзистора
- •Т аблиця 7.1 т аблиця 7.2
- •Т аблиця 7.4
- •Т аблиця 7.5
- •Т аблиця 7.6
- •Т аблиця 7.7
- •Лабораторна робота 8 Схемотехніка базових логічних елементів
- •2. Порядок роботи
- •Р ис. 8.4. Логічна схема “nand” у логіці кмоп
- •Лабораторна робота 9 Алгебра логіки та еквівалентні перетворювання логічних схем
- •2. Порядок роботи Дослідження базових логічних функцій і елементів
- •Дослідження похідних логічних функцій
- •Дослідження логічних схем
- •Лабораторна робота 10 Тригери та їх застосування у схемах бінарних лічильників
- •2. Порядок роботи: Дослідження схем тригерів
- •Дослідження бінарних лічильних схем
- •2. Порядок роботи
- •Дослідження елементів запам’ятовуючих пристроїв
- •Т аблиця 12.1
- •Дослідження дешифраторів
- •Дослідження транскодера
- •Т аблиця 12.2. Дослідження демультиплексора
- •Дослідження мультиплексора
Лабораторна робота 3 Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму
1. Мета роботи: визначити характер змін електричного струму і напруги на окремих елементах схеми під впливом вхідної напруги прямокутної форми; визначити умови реалізації операцій диференціювання та інтегрування вхідних сигналів за допомогою RС- i RL- схем.
2. Порядок роботи:
2.1. Активізувати файл "1rс_tr. саЗ" з директорії “EL_LR3” що моделює різні варіанти RС-кіл під впливом вхідної напруги прямокутної форми. Підключати до осцилографа вхідні напруги схем, що закінчуються ємностями (виходи, що позначені цифрою 1).
Р ис. 3.1. Схема дослідження перехідних процесів в RС-колах
2.2. Встановити вихідний сигнал прямокутної форми, що має амплітуду
Um = 1 V; F = 1 Нz; Оffset(«Зсув»)= 1V та скважність 60%.
2.3. Визначити аналітичну залежність і розрахувати значення Uc(t) для зазначених у таблиці 3.1 значень t, R i С (для обох схем) при Uвх(t)= 2Um=2V.
2.4. Включити процес моделювання та отримати відповідні залежності Uc'(t). Данні звести у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
2 .5. Побудувати залежності Uc(t) і Uc'(t). на одному графіку. Пояснити вплив τ= RС на характер змін Uc(t).
2.6. Використовуючи 2-й закон Кірхгофа, розрахувати падіння напруги на опорі Ur(t), спираючись на розрахункове значення Uc(t).Переключити входи осцилографа на схеми, що мають вихід з активних опорів і заміряти Ur' (t). за допомогою осцилографу для значень t, зазначених в таблиці 3.1. Заповнити таблицю, аналогічну 3.1. для напруг Ur(t) i Ur' (t).
2.7. Побудувати залежності Ur(t) i Ur' (t) на одному графіку. Пояснити вплив τ =RС на характер змін Ur(t).
2.8. Активізувати файл "1rl_tr. саЗ", що моделює перехідні процеси у схемі RL (Рис. 3.2.).
2.9. Повторити дії згідно п.п. 2.2÷2.5 для двох схем RL, що мають Uвих з активного опору R. Зробити висновки щодо впливу τ = L/R на характер змін Ur(t).
2.10. Повторити дії згідно п.п. 2.6÷2.7 для двох схем RL, де знімають Uвих з індуктивністю L. Зробити висновки щодо впливу τ = L/R на характер змін Ur(t). Встановити, в яких випадках вихідні напруги є ідентичними для схем RС і RL.
Рис. 3.2. Схема дослідження перехідних процесів в RL-колах
2.11. Знову відкрити файл "1rс_tr.саЗ". Встановити наступний режим генератора: Uвхm = 1 V; F =1 Нz; Оffset(«Зсув»)= 0 та скважність 50 %.
Підключити вхід А осцилографа до клеми "1", що реалізує вихід з ємністю С першої RС-схеми, вхід В осцилографа - до прямого прямокутного сигналу генератора. Встановити на першій RС-схемі τ= 10tu, де tu=1/2F - тривалість вхідного імпульсу (наприклад: R = 1 kΩ і С = 5μF).
2.12. Встановити для входу А осцилографа режим "АС", для входу В режим "DС". Отримати осцилограми Uвх(t) i Uc(t). Визначити, чи дана схема є інтегруючою?
2.13. Переключити вхід А осцилографа до клеми "2", що реалізує вихід з опору R другої RС-схеми. Встановити для цієї схеми τ = 0,1tu (наприклад:
R = 100 Ω; С = 0,5 μF).
2.14. Отримати осцилограми Uвх(t) i Ur(t).
2.15. Встановити на вході трикутну напругу і знову зняти Uвх(t) i Ur(t). Визначитись, чи дана схема диференціює вхідний сигнал?
2.16. Відкрити файл "lrlс_tr. саЗ", що моделює перехідні процеси у колі RLС(див. Рис. 3.3.).
Рис. 3.3. Схема дослідження перехідних процесів в RLС-колах
Встановити послідовно R= 10kΩ; 20kΩ; 50kΩ, зняти осцилограми вхідної напруги, що знімається з ємності С. Для випадку присутності коливань у колі визначити частоту коливань. Пояснити відсутність коливань (або їх зменшення) у перехідному процесі для кола RLС.
2.17. Для кожного з досліджуємих кіл визначити коефіцієнт затухання Z= R/2ρ, де ρ= √L/R . Визначити, при яких значеннях Z перехідний процес в колі RLС буде аперіодичним (без коливань) і при яких значеннях Z матимуть місце коливання.
3. Зміст звіту:
Зміст має містити: -
Мету роботи;
Схеми кожного експерименту
Відповідні розрахунки і данні експериментів
Осцилограми напруг
Відповідні висновки до кожної схеми