- •Лабораторна робота 1 Знайомство з аналоговою комп’ютерною лабораторією схемотехніки
- •2. Порядок роботи:
- •2.1. Робота з мультиметром
- •2.2. Робота з генератором та осцилографом
- •Лабораторна робота 2 Методи та обладнання для дослідження частотних характеристик електричних кіл
- •2. Порядок роботи:
- •Лабораторна робота 3 Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму
- •2. Порядок роботи:
- •Лабораторна робота 4 Дослідження діодних випрямлячів змінного струму
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 4.1
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 5.1
- •Т аблиця 5.2.
- •Дослідження польового транзистора
- •Т аблиця 5.3
- •Т аблиця 5.4
- •Дослідження однокаскадних підсилювачів
- •Р ис. 5.6. Схема дослідження однокаскадного підсилювача на біполярному транзисторі т аблиця 5.5
- •Дослідження двокаскадного підсилювача
- •Лабораторна робота 6 Дослідження операційних підсилювачів і генераторів на їх основі
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 6.1
- •Лабораторна робота 7 Ключовий режим роботи транзисторів. Логічні інвертори
- •Р ис. 7.1. Схема дослідження ключового режиму бінарного транзистора
- •Т аблиця 7.1 т аблиця 7.2
- •Т аблиця 7.4
- •Т аблиця 7.5
- •Т аблиця 7.6
- •Т аблиця 7.7
- •Лабораторна робота 8 Схемотехніка базових логічних елементів
- •2. Порядок роботи
- •Р ис. 8.4. Логічна схема “nand” у логіці кмоп
- •Лабораторна робота 9 Алгебра логіки та еквівалентні перетворювання логічних схем
- •2. Порядок роботи Дослідження базових логічних функцій і елементів
- •Дослідження похідних логічних функцій
- •Дослідження логічних схем
- •Лабораторна робота 10 Тригери та їх застосування у схемах бінарних лічильників
- •2. Порядок роботи: Дослідження схем тригерів
- •Дослідження бінарних лічильних схем
- •2. Порядок роботи
- •Дослідження елементів запам’ятовуючих пристроїв
- •Т аблиця 12.1
- •Дослідження дешифраторів
- •Дослідження транскодера
- •Т аблиця 12.2. Дослідження демультиплексора
- •Дослідження мультиплексора
2. Порядок роботи
Ознайомлення зі схемою і методами керування паралельними регістрами
2.1. Зібрати схему для дослідження паралельного регістру на RS-тригерах (Рис. 11.1).
Рис. 11.1. Схема дослідження паралельного регістру на RS-тригерах
2.2. Ознайомитись зі схемою регістру, зрозуміти призначення кожного елемента, накреслити окремо схему запису інформації та схему її видачі в паралельному двійковому коді. Запрограмувати генератор бінарних слів (Рис. 11.2). Перш ніж почати вивчення принципу його функціонування, зрозуміти призначення кожного з виходів генератора слів, виходячи зі схеми його з’єднання з регістром та позначок окремих виходів (Initial – обнуління станів RS-тригерів; Ecrit – подача імпульсу запису інформації; L ect. dir. – читання в прямому коді; Lect. inv. – читання в інверсному коді).
Рис. 11.2. Програмування генератора слів при дослідженні паралельного регістру
2.3. За допомогою кнопок “<” і “>” генератора (див. Рис. 11.2.) встановити чорну лінійку на його екрані в крайнє ліве положення. Послідовно натискуючи на кнопку “STEP” генератора, щоразу фіксувати зміни всіх індикаторів. (Зауважимо, що крім індикаторів двійкової інформації у схемі передбачено також десяткові індикатори вхідного коду, стану тригерів регістру і вихідного коду.) Враховуючи результати проведеної роботи, зробити короткий опис принципу введення паралельної інформації в регістр, її зберігання та видачі при необхідності в паралельному коді.
2 .4. Зібрати схему дослідження послідовно-паралельного регістру (Рис. 11.3.).
Рис. 11.3. Схема дослідження паралельно-послідовного регістру на JK-тригерах
Д ля зручнішого читання схеми дослідження схема самого регістру виконана у вигляді однієї мікросхеми (Рис. 11.4.).
Рис. 11.4. Схема паралельно-послідовного регістру на JK-тригерах
2.5. Ознайомившись зі схемою регістру, зрозуміти призначення кожного елемента, накреслити окремо схему запису інформації та схему її видачі в паралельному та послідовному двійкових кодах. Запрограмувати генератор бінарних слів (Рис. 11.5.).
Рис. 11.5. Програмування генератора слів при дослідженні паралельно-послідовного регістру
Перш ніж почати вивчення принципу його функціонування, зрозуміти призначення кожного з виходів генератора слів, виходячи зі схеми його з’єднання з регістром та позначок окремих виходів (наприклад, Code serie – подача послідовного двійкового коду, починаючи зі старшого розряду (зазначимо, що в цьому випадку необхідно подавати таку кількість розрядів, що дорівнює кількості тригерів регістру); Lect. code – вихід послідовного коду, решта позначок відповідає попередній схемі).
2.6. За допомогою кнопок “<” і “>” генератора встановити чорну лінійку на його екрані в крайнє ліве положення. Потім послідовно натискуючи на кнопку “STEP” генератора, щоразу фіксувати зміни всіх індикаторів. Ураховуючи результати проведеної роботи, коротко описати принцип введення паралельної або послідовної інформації в регістр, її зберігання та видачі у разі потреби в будь-якому коді.
2.7. Зібрати схему для дослідження зсувного регістру на базі D-тригерів (Рис. 11.6.).
Рис. 11.6. Схема дослідження зсувного регістру на D-тригерах
2.8. Ознайомитись зі схемою регістру на D-тригерах. Залишаючи зворотний зв’язок “CYCLE” розімкнутим, записати в перший тригер регістру логічну “1” за допомогою пристрою “Ecriture 1”. Після активізації лицевої панелі осцилографа простежити пересування цієї “1” по тригерах регістру (від початку і до кінця), коли регістр не стане знову вільним.
2.9. З’єднати зворотний зв’язок регістру шляхом з’єднання перемикача “CYCLE”. Знову записати в перший тригер регістру логічну “1” за допомогою пристрою “Ecriture 1”. Після активізації лицевої панелі осцилографа простежити пересування цієї “1” по тригерах регістру. Пояснити ефект перезапису “1” з останнього тригеру знову в перший і логіку роботи зворотного зв’язку.
2.10. За допомогою пристрою “Ecriture 1” здійснити запис другої “1” і простежити на екрані осцилографа просування обох одиниць у зсувному регістрі. Забезпечити просування 3-розрядного коду 101.