- •Лабораторна робота 1 Знайомство з аналоговою комп’ютерною лабораторією схемотехніки
- •2. Порядок роботи:
- •2.1. Робота з мультиметром
- •2.2. Робота з генератором та осцилографом
- •Лабораторна робота 2 Методи та обладнання для дослідження частотних характеристик електричних кіл
- •2. Порядок роботи:
- •Лабораторна робота 3 Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму
- •2. Порядок роботи:
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 4.1
- •2. Порядок роботи
- •Лабораторна робота 4 Дослідження діодних випрямлячів змінного струму
- •Т аблиця 5.1
- •Т аблиця 5.2.
- •Дослідження польового транзистора
- •Т аблиця 5.3
- •Т аблиця 5.4
- •Дослідження однокаскадних підсилювачів
- •Р ис. 5.6. Схема дослідження однокаскадного підсилювача на біполярному транзисторі т аблиця 5.5
- •Дослідження двокаскадного підсилювача
- •Лабораторна робота 6 Дослідження операційних підсилювачів і генераторів на їх основі
- •2. Порядок роботи
- •Т аблиця 6.1
- •Лабораторна робота 7 Ключовий режим роботи транзисторів. Логічні інвертори
- •Р ис. 7.1. Схема дослідження ключового режиму бінарного транзистора
- •Т аблиця 7.1 т аблиця 7.2
- •Т аблиця 7.4
- •Т аблиця 7.5
- •Т аблиця 7.6
- •Т аблиця 7.7
- •Лабораторна робота 8 Схемотехніка базових логічних елементів
- •2. Порядок роботи
- •Р ис. 8.4. Логічна схема “nand” у логіці кмоп
- •Лабораторна робота 9 Алгебра логіки та еквівалентні перетворювання логічних схем
- •2. Порядок роботи Дослідження базових логічних функцій і елементів
- •Дослідження похідних логічних функцій
- •Дослідження логічних схем
- •Лабораторна робота 10 Тригери та їх застосування у схемах бінарних лічильників
- •2. Порядок роботи: Дослідження схем тригерів
- •Дослідження бінарних лічильних схем
- •2. Порядок роботи
- •Дослідження елементів запам’ятовуючих пристроїв
- •Т аблиця 12.1
- •Дослідження дешифраторів
- •Дослідження транскодера
- •Т аблиця 12.2. Дослідження демультиплексора
- •Дослідження мультиплексора
Т аблиця 5.1
2.3.
За отриманими даними побудувати сімейство
“хрест-характеристик”, як показано на
(Рис.
5.2.).
Рис. 5.2. Сімейство вольт-амперних характеристик біполярного транзистора
2.4. За отриманими даними розрахувати:
-
порогове значення напруги “база-емітер”
(U0),
при апроксимації Ube
=
U0
+
rbe
·
Ib
,
а також величину опору переходу
“база-емітер” (rbe)
як rbe
=
на лінійному відрізку залежності Ube
=
f
(Ib);
-
коефіцієнт підсилення струму β
=
при його включенні по схемі з загальним
емітером.
2.5. Перемикач “D” перевести в положення, що забезпечує динамічний режим роботи транзистора з Rc = 2кΩ. Міняючи Ib від 0 до 500µА зафіксувати як змінюються значення Ic і Uce. Дані занести в Табл. 5.2. Визначити при яких значеннях Ib транзистор знаходиться у режимі насичення.
Т аблиця 5.2.
2.6.
На графіку (Рис.
5.2.)
з використанням даних Табл.
5.2.
побудувати навантажувальну характеристику
динамічного режиму при Rc
= 2кΩ і
Uce
=
12V.
Визначити коефіцієнт підсилення по
напрузі транзистора у динамічному
режимі (в його лінійній зоні) як Ku
=
,
де значення
і
взяті
з Табл.
5.2.
2.7.
Змінити Rc
=
2кΩ на Rc
=
4кΩ. Повторити дії згідно п.
2.5. і
п.
2.6.
Зробити висновки щодо впливу величини
Rc
на значення
при
якому транзистор входить в насичення
(UceB).
Порівняти їх і пояснити причини їх
нерівності.
Дослідження польового транзистора
2.8. Активізувати файл “jfet.ca3” (Рис. 5.3), що дозволяє вивчати вольт-амперні характеристики польового транзистора типу “npn”. Зарисувати схему.
2.9. Міняючи вхідну напругу “затвор-витік” (Ugs) в межах від –500mV до +500mV і напругу “сток-витік” (Uds) в межах від 0V до 12V, зняти характеристику Id = f (Ugs); Id = f (Uds); Ig = f (Ugs), у статичному режимі, тобто при Rd = 0. Для цього необхідно заповнити Табл. 5.3. для кожного значення Ugs.
Рис. 5.3. Схема для зняття вольт-амперних характеристик польового транзистора
Т аблиця 5.3
Отримані
таблиці необхідно представити у вигляді
графіку (Рис.
5.4).
Рис. 5.4. Вольт-амперні характеристики польового транзистора
2.10. За отриманими даними розрахувати:
-
крутизну характеристики Id
=
f
(Ugs)
поблизу значення Ugs
=
0 як S
=
;
-
вхідний опір польового транзистора
Rвx
=
.
Отримане значення Rвx порівняти зі значенням rbe для біполярного транзистора. Зробити відповідні висновки і дати пояснення причин їх нерівності.
2.11. Реалізувати динамічний режим роботи польового транзистора з Rd = 500Ω, потім з Rd = 1,1кΩ при Uce = 12V. Заповнити Табл. 5.4 для кожного значення Rd.
Т аблиця 5.4
2.12. На підставі отриманих даних нанести навантажувальні характеристики при Rd = 500Ω і Rd = 1,1кΩ на відповідний графік (Рис. 5.4.).
Розрахувати
для кожного випадку коефіцієнт підсилення
по напрузі Ku
=
в межах активної зони роботи транзистора.
Дослідження однокаскадних підсилювачів
2.13.
Розрахувати значення опорів R1
і
R2
схеми (Рис.
5.5.),
що забезпечує середнє значення робочої
точки А
на навантажувальній характеристиці
(Рис.
5.2.)
при Rc
= 2кΩ,
застосовуючи дані отримані в п.
2.11.
та наступні формули:
Рис. 5.5. Схема однокаскадного підсилювача на біполярному транзисторі
2.14. Активізувати файл “4ampli.ca3” (Рис. 5.6), що дозволяє досліджува-ти однокаскадний підсилювач на біполярних транзисторах. Зарисувати схему.
2.15. Встановити на схемі файлу “4ampli.ca3” розрахункове значення R2; значення резисторів Rb1; Rb2; Rb3 прийняти рівним 0,8R1; R1; 1,2R1.
2.16. Подати на вхід підсилювача синусоїдну напругу Uвхm = 10mV, F = 1kHz і для кожного з опорів Rb1; Rb2; Rb3 зняти осцилограми вхідної та вихідної напруг (точки 1, 2, 3). Пояснити отримані осцилограми, особливо наявність зсуву фази φ = 180˚.
2.17. Активізувати аналізатор частотних характеристик і зняти залежність коефіцієнта підсилювання Ku від частоти вхідного сигналу F при Rb2 що дорівнює розрахунковому R1 та фазовий зсув Uвuх відносно Uвх(φ). Заповнити
Табл. 5.5 (8-10 значень F в робочому діапазоні).
