- •Навчальна програма курсу
- •Лекція № 2
- •Лекція № 3.
- •Тема 6: «Основні теорії про документ»
- •Лекція № 4.
- •Лекція № 4.
- •Лекція № 5.
- •Лекція № 6.
- •2. Робоча програма навчальної дисципліни
- •2.1. Тематика лекцій
- •Тематика та завдання семінарських занять.
- •Семінарське заняття № 1
- •Семінарське заняття № 2.
- •Семінарське заняття № 3
- •Семінарське заняття № 4
- •Семінарське заняття № 6
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури та джерел для підготовки до семінарських занять.
- •4. Самостійна робота студента
- •Тема 1 «Поняття про документознавство».
- •Тема 2 «Етапи розвитку та засади документознавста»
- •Тема 3 «Основи теорії про документ»
- •Тема 4 «Організація створення документів»
- •Тема 5 «Документація офіційного походження»
- •Тема 6 «Видання як вид документа»
- •Тема 7 «Значення інформації в науково-інформаційній діяльності»
- •Питання до заліку
- •Додатки в таблицях
- •Тема 1: «Етапи розвитку та засади документознавста»
- •Тема 2: «Основи теорії про дукумент»
- •Тема 3: «Організація створення документів»
- •Тема 4: «Документація офіційного походження»
- •Тема 5 : «Видання як вид документа»
- •Тема 6: «Значення інформації в науково-інформаційній діяльності»
Лекція № 2
Тема : «Етапи розвитку та засади документознавста»
Питання лекції:
Вступ. Етапи розвитку документознавства.
Основні засади загального документознавства.
Сучасні погляди на структуру науки про документ.
Анотований зміст
Процеси, що відбуваються сьогодні в Україні в галузі економіки, виробництва, науки, інших сферах суспільного життя, передбачають підвищення рівня їх інформаційно-аналітичного і документного забезпечення. У зв’язку з цим виникає необхідність підготовки фахівців, здатних професійно працювати у принципово нових умовах ринкових відносин, використовуючи при цьому широкий спектр сучасної документальної бази.
В процесі вивчення дисципліни студент набуває знання і вміння, необхідні для подальшого вивчення споріднених дисциплін: діловодства, архівознавства; теорію документних потоків; електронного документознавства; управлінського документознавства. Теоретичні питання дисципліни розкриваються в лекціях, закріплюються на семінарських заняттях та в процесі самостійної роботи студентів. Программою передбачаються як традиційні, так і активні форми навчання. Місце дисципліни у структурно-логічній схемі:
Щодо першої теми, потрібно визначити еволюцію знань про документ, що відбувалося досить тривалий час. Спочатку єдиної думки про сутність, основні віхи розвитку даної науки не існувало. Становлення комплексу наук про документ, на думку провідних дослідників у цій галузі, йшло двома шляхами:
як спеціальної галузі історичної науки (поряд з історичним джерелознавством, архівознавством, археографією, історичною картографією тощо) – традиційне документознавство;
як науки інформаційного циклу (проходячи шлях від документації, документалістики до сучасних дисциплін про інформацію та документацію).
Сьогодні продовжується формування інтегрованої системи знань про документ – загального документознавства (документології), навчальної й наукової дисципліни, що охоплює доволі широкий спектр проблем, які досліджуються низкою документознавчих дисциплін, котрі були сформовані в різні часи й розвивались самостійно. Розглянемо їх формування й становлення більш детально.
Щодо другої теми, то вперше, обґрунтовуючи теоретичні засади нового наукового напряму, проф. К. Г. Мітяєв називав таке документознавство загальним, бо саме воно стало основою для дослідження проблем документування й руху документації в дисциплінах, що вивчають різні види документів. Власне таке трактування, подібне метанауковій концепції, й визначає підходи до визначення головного об'єкта вивчення – документа. У своїх роботах проф. К. Г.Мітяєв відокремлює документи від книг, оскільки перші є завжди першоджерелами знань. Прерогативою спеціального документознаства науковець вважав дослідження переважно різних типів специфічних видів документації (або ж специфічних видів документів, наприклад, кіно-фото-фоно–документи).
Теоретичні засади організації роботи з документами можна знайти в опублікованих працях початку XX ст. А. Євтіхєєва («Десятична система в адміністративному діловодстві», 1921 р.), О. Бузинного («Практичний підручник діловодства українською мовою», 1924 р.), Г. Славуцького та С. Войтицького («Карткова система діловодства для центральних і губернських установ», 1924 р.), у «Посібнику з діловодства для райвиконкомів і сільрад» (1926 р.), у публікаціях О. Брагинського та М. Горенштейтна, В. Зімелєва, Р. Даннерта тощо.
В третій темі слід розглянути факт «проникнення» документів у всі сфери людської діяльності – науку, управління, практику, освіту тощо. Поняття «документ» все більше набуває багатозначності (полісемії). Усе інтенсивніше розвиваються науки, об'єктом вивчення яких є структура, створення та функціонування окремих видів і типів документів.
До нині існують концепції документознавства: широкого і вузького його розуміння. Паралельне існування в науковій та освітній сферах двох документознавств – наук з однією назвою, але з різним змістом, як підкреслює Н. М. Кушнаренко, створило двоякий смисл дисципліни, зумовило певні незручності й спричинило полеміку на сторінках періодичних видань.
Література: [ 1, 3, 7, 14, 20, 8, 29, 4, 13, 29].