Практичне заняття №1 Спілкування як інструмент професійної діяльності

Теоретичні питання

1. Спілкування і комунікація.

2. Функції спілкування.

3. Види й форми спілкування.

4. Етапи спілкування.

Завдання, обов’язкові для домашнього виконання

1. Дайте розгорнуті відповіді на поставлені запитання. Організуйте обговорення цих проблем у групі

• Які фактори свідчать про те, що Ви вмієте/не вмієте спілкуватись?

• Чи завжди Ваше спілкування є продуктивним? Що про це свідчить?

• Коли Ви відчуваєте задоволення від спілкування з іншою людиною?

2. Прочитайте текст. Чи погоджуєтесь Ви з автором? Запишіть до зошитів усі епітети та метафори до концепту «СЛОВО» за В. Радчуком

Слово вчить і кличе, коле і пестить, підносить і очищає, воно може бути кувалдою і струною, кастетом і опахалом, тавром і знаменом, аналітичною лупою і монументом. Ми виСЛОВлюємо спонуку і згоду, радість і горе, захоплення красою, надію в молитві і "Я тебе люблю". Слово - засіб порозуміння між людьми. Словом ми осягаємо світ - це інструмент пізнання, найцінніший дар природи. Людину і людство створило слово. Ми всі діти слова - від колискової пісні, від зародку цивілізації. Слово - ген культури, душа народу, жива пам'ять про все, що при нас і до нас було. У слові ми знаходимо свій самовияв, своє особисте "я". Словом облаштовуємо довкілля - це робоче знаряддя і продуктивний чинник, що оціюється в економічних вимірах, прибутками і збитками, заможністю і злиднями. Слово імпортується і йде на експорт. Слово - "ясна зброя" (М.Рильський), "зброя іскриста" (Леся Українка). Енергія атома, мирного чи злого, кориться йому, бо перед ним - слабка. Слово - це лінгвосфера Землі у локоні телерадіоефіру.

Словом ми творимо світ фантастичних образів. Слово - лихе чи привітне, криве чи ласкаве, гостре чи улесливе, чорне чи красне, чесне чи нещире - є кодексом поведінки. З одного почутого слова ми розпізнаємо, хто є хто і звідки. Слово - візитна картка: віку, професії, соціального стану, країни і громадянства, рідного краю. Слово гуртує людей у народ і будує державу.

У найважливіших функціях: комунікативній (порозуміння), пізнавальній (творення думки), називній (термінологічної моделі світу), виражальній, культуроносній, поведінковій, естетично-художній, консолідаційній (об'єднання в спільноту), представницькій (розпізнання), спадковій (накопичення, збереження і поширення досвіду) тощо - рідна мова незамінна. Той, хто сказав: "І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь", - знав і довів своїм життям, що своє й чуже неодновартісні. Бо яка чужа мати рідніша й краща від своєї? (В. Радчук).

3. Використовуючи словник синонімів (будь-яке видання), випишіть абсолютні та відносні синоніми до слова ввічливість.

Пригадайте й запишіть 4 – 5 прислів’їв і приказок, які стосуються чемності в спілкуванні.

Рекомендована література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

2. Білодід І. К. Дбаймо про високу культуру мови // Питання мовної культури. – К.: Наукова думка, 1999. - №3. – С. 3–10.

3. Жайворонк В. Українська мова в професійній діяльності : Навч. Посібник. – К. : Вища школа, 2006. – 431 с.

4. Радевич Винницький Я. Етикет і культура спілкування : Навчальний посібник – 2-ге видання, перероб. і доп. – К. : Знання, 2006.

Практичне заняття №2

Спілкування як інструмент професійної діяльності

Теоретичні питання

1.Мова, мовлення і спілкування.

2 Невербальні засоби спілкування.

3. Гендерні аспекти спілкування.

4 Поняття ділового спілкування.

Завдання, обов’язкові для домашнього виконання

1. Прочитайте поданий текст. А що, на Вашу думку, ще може язик? Доповніть ряди однорідних членів речення, поданих в тексті, своїми прикладами.

Що може людський язик...

Одного разу, як розповідають історики, філософ античної Греції Ксанф запросив гостей. Перед цим дав наказ своєму рабові Езопу подати на вечерю найкращу страву. Езоп купив язики і приготував з них страви. Ксанф поцікавився, чому Езоп подає лише язики, і почув мудру відповідь:

– Ти наказав купити найкраще. А що може бути на світі краще, ніж язик? За допомогою язика будують будинки, розвивають куль­туру. За його допомогою ми вивчаємо науки і отримуємо знання, за допомогою язика люди можуть спілкуватися одне з одним, вирі­шувати різні справи, просити, вітати, миритись, давати, отримувати, виконувати прохання, говорити про свою любов, освідчуватися в коханні. Ось чому й треба думати, що нема нічого кращого за язик.

Іншого разу Ксанф дав розпорядження, щоб Езоп приніс до обіду найгірше. Езоп знову пішов купувати язики. Господар здивувався. Тоді Езоп став пояснювати:

– Ти наказав принести найгірше. А що є на світі гірше за язик? За допомогою язика люди засмучують і розчаровують одне одного, лицемірять, брешуть, обдурюють, хитрують, сваряться. Язик може запродати, образити. Чи може бути що-небудь гірше за язик?

2. За поданим зразком розкрийте значення фразеологізмів.

Загубити очі на ньому. Очі рогом лізуть. Мозолити очі. Очі горять. Очі розбігаються. Очі грають. Стріляти очима. З очей іскри посипались. Гляне – трава в’яне.

Зразок. Пройняти поглядом – пильно дивитися

3. Індивідуальне завдання (10 балів). Прочитайте уривок з тексту А. Содомори «Рука». Складіть свій текст на одну з тем: «Очі», «Усмішка», «Хода» і под.

І якщо очі – дзеркало душі, то руки – тлумачі. Дивніші, ніж язик, що навчився говорити. І навіть, коли мовою володіємо досконало, без рук, які теж по-своєму промовисті, не обходимось. Рука кличе, рука проганяє. Рукою привітно махаємо, рукою погрожуємо. Руками розводимо, руки опускаємо. Руки заломлюємо, схрещуємо, складаємо до молитви. Руки подаємо назустріч, руками відсахуємося. Навіть голосуємо руками, бо рука – це теж голос. Коли мовчимо – говорять руки. Вони, як і душа, рідко бувають непорушними…

Рука сіяча, рука гладіатора. Рука скрипаля, рука каменяра. Рука, що виводить першу літеру, рука, що пише заповіт. Руки… Виліплюючи їх, самі лише руки, Роден ліпив саме життя – найвиразніший, найпрекрасніший, найкрасномовніший його вияв (За А. Содоморою).