- •Лекція 4
- •4.1. Теплоємність. Означення
- •4.1.1. Методи обчислення кількости тепла
- •1) Внутрішньої енергії
- •2) Ентальпії
- •3) Ентропії
- •4.1.2. Загальне означення теплоємности. Істинна і питома теплоємности
- •4.1.3. Обчислення кількости тепла за істинною і середньою теплоємностями
- •1 − Лінійна залежність; 2− нелінійна залежність
- •4.1.4. Геометричні образи істинної і середньої теплоємностей
- •4.2. Ізобарна та ізохорна теплоємности. Рівняння Майєра
- •4.2.1. Геометричні образи ізохорної та ізобарної теплоємностей
- •4.2.2. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
- •4.2.2.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
- •1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
- •2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
- •6. Рівняння Лежандра. Термодинамічна та ефективна робота
- •4.2.2.2. Рівняння Майєра для неідеального ґазу
- •4. Для неідеального ґазу, що підпорядковується рівнянню Ван-дер-Ваальса : (4.123)
- •5.3. Зв’язок теплоємности з коефіцієнтом стискуваности ґазу
- •4 .4. Теплоємність під час оборотнього політропного процесу ідеального ґазу
- •4.5. Диференціяльні рівняння теплоємности Виходячи з другого начала термодинаміки та визначення теплоємности
- •4.6. Залежність ізобарної та ізохорної теплоємностей від тиску та об’єму
- •4.7. Зв’язок теплоємности з ентропією. Диференціяльні рівняння ентропії
- •4.8. Залежність теплоємности ґазів від температури
- •4.8.1. Залежність ізобарної та ізохорної теплоємностей ґазів від температури
- •4.8.2. Залежність теплоємности від атомности ґазів і температури
- •4.9. Теплоємність рідин
- •4.10. Теплоємність твердих тіл
- •4.10.1. Молекулярно-кінетична теорія. Закон Дюлонґа і Пті
- •5.10.2. Квантова теорія Дебая
- •4 .10.3. Теплоємність шарових структур
- •4.10.3.1. Структура невзаємодіючих шарів
- •4.10.3.2. Структура із взаємодіючими шарами
4. Для неідеального ґазу, що підпорядковується рівнянню Ван-дер-Ваальса : (4.123)
(4.124)
. (4.125)
5. Для фотонного ґазу .
5.3. Зв’язок теплоємности з коефіцієнтом стискуваности ґазу
Із співвідношенням пов’язане співвідношення ,
де коефіцієнт адіабатної стискуваности:
, (4.126)
а коефіцієнт ізотермної стискуваности:
. (4.127)
Так як , то КS, Kt > 0. (4.128)
У рівняння адіабати
(4.129)
підставимо вираз
, (4.130)
отримаємо
(4.131)
. (4.132)
Продиференціюємо рівняння (4.132) за dV при S=const, отримаємо:
(4.133)
Звідки (4.134)
За допомогою рівняння
(4.135)
запишемо для змінних x=V, y=p, z=T добуток частинних похідних:
. (4.136)
Представимо (4.136) у вигляді:
(4.137)
і підставимо вираз (4.137) в рівняння (4.134), отримаємо:
. (4.138)
Звідки
; (4.139)
. (4.140)
Враховуючи рівняння (4.126) і (4.127), отримаємо:
. (4.141)
Звідки
. (4.142)
4 .4. Теплоємність під час оборотнього політропного процесу ідеального ґазу
З рівняння
(4.143)
для політропного кінцевого процесу 1→2 витікає (після інтегрування):
. (4.144)
Відомо, що , або в інтегральній формі (при сV=const)
, (4.145)
то робота в політропному процесі
. (4.146)
Тоді (4.144) перетвориться у вираз:
(4.147)
де − показник політропи. Коли (випадок сталої ) і можливість інтеґрування рівняння .
Врахуємо в (4.147) такі співвідношення:
; − показник ізоентропи (оборотньої адіабати), коли (випадок сталої теплоємности) і можливістю інтеґрування рівняння .
Тоді
. (4.148)
Із визначення теплоємности маємо:
(4.149)
, (4.150)
де − показник політропи ;
− показник адіабати .
Як видно з (4.150) величина теплоємности ідеального ґазу, залежить від показників політропи та адіабати для даного ґазу і заданого інтервалу температур.
Проаналізуємо отримане співвідношення (4.150) для обчислення політропної теплоємности ідеального ґазу:
1) для групи політропних процесів розширення рівняння (4.150) представимо у вигляді:
, (4.151)
а) при , , , тоді
. (4.152)
З рівняння , після перетворення , отримаємо
; при , , маємо ізохору .
З ═> , . (4.153)
Для політропного процесу з показником політропна теплоємність дорівнює ізохорній ;
б) при , ;
в) з рівняння (4.150) при , , а коефіцієнт Пуассона , то
. (4.154)
З рівняння , , , .
Для політропного процесу з показником політропи політропна теплоємність дорівнює ізобарній ;
г) при , ; (4.155)
ґ) при , (4.156)
(І група політропних процесів розширення зображена на рис.4.8);
д) при знаменник рівняння (4.150) ,
то , , . (4.157)
Для політропного процесу з показником політропи політропна теплоємність є ізотермна;
е) при , (ІІ група політропних процесів розширення); у цих процесах розширення газ виконує роботу, яка перевищує ту кількість тепла, що підводиться до ґазу в процесі розширення. Решту енергії на виконання роботи витрачається за рахунок частини внутрішньої енергії, що веде до зниження температури ґазу. Тобто є випадок, коли тепло до системи підводиться, але температура системи зменшується:
, то . (4.158)
p
n<0 CV < Cn<Cp
n = 0 (p=const) Cn = Cp a
0 <n <1 Cn >Cp
n=1 (pV = const) Cn =Ct→ ± ∞
1<n<K Cn < 0
n > k n=k(pVk=const) Cn = CS = 0
n → ± ∞ (V = const)
Cn = CV
V
T 0<Cn<CV Cn = CV (n→ ± ∞) V = const
CV < Cn <Cp
Cn = Cp (n = 0) p = const
Cn > Cp
b
Ct → ± ∞ (n = 1) T = const
Cn < 0
Cn = 0 (n = K) S = const
S
Рис.4.8. Політропні процеси, які зображені в р-v (a) і T-s (б) координатах
є) при , (4.159)
– це рівняння адіабати, то для політропного процесу з показником політропи політропна теплоємність дорівнює оборотній адіабатній (ізоентропній) теплоємности;
ж) при , (4.160)
(ІІІ група політропних процесів розширення);
з) далі , і т.і. (4.161)
Далі попередній зміст повторюється для груп політропних процесів стискання (рис.4.8).
Залежність теплоємности політропного процесу від величини показника політропи зображена на рис.4.9.
Тут ,
(4.162)
,