Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
66_.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.75 Mб
Скачать

4.9. Теплоємність рідин

У зв'язку з тим, що на сьогодні задовільної статистичної теорії рідини не розроблено, теоретичні оцінки величин СР і СV не можна зробити навіть наближено. Тому значення теплоємности рідини визначають експериментально або за допомогою термодинамічних співвідношень за значеннями інших термічних і калоричних властивостей (h, p, v, T − залежностей).

Таблиця 4.2

Теоретичний розрахунок теплоємности

Атомність ґазу

За молекулярно кінетичною теорією

За квантово-механічною теорією

CμV

СμР

K

СμV

СμР

K

1

12,47

20,79

1,67

12,47

20,79

1,67

2

20,79

29,10

1,40

29,10

37,41

!,29

3

24,94

33,26

1,33

49,89

58,20

1,17

4

74,83

83,14

1,11

багатоатомний

29,1

37,4

1,29

Таблиця 4.3

Експериментальні дані теплоємности

Ґаз

Атомність

CμV

СμР

K = СРV

Не

1

12,6

20,9

1,66

Н2

2

20,3

28,6

1,41

N2

2

20,2

28,5

1,41

Повітря

20,8

29.1

1.40

СН4

5

26,4

34,7

1,32

NH3

4

26,7

35,0

1,31

Теплоємність рідин мало змінюється із зміною тиску. У табл.4.4 показана залежність теплоємности СР води від тиску при температурі 20°С. Як видно з табл. 4.4, при збільшенні тиску від 0,1 до 100 МПа теплоємність води змінюється лише на 5%.

Теплоємність СР рідини при тиску р2 і температурі Т можна розраховувати за відомою теплоємністю при тиску р1 та температурі Т:

. (4.292)

Використовуючи рівняння (5.213):

, (4.293)

отримаємо

. (4.294)

Таблиця 4.4

Залежність теплоємности СР води від тиску при температурі 20°С

р, МПа

СР,

0,1

20

40

60

80

100

4,183

4,128

4,074

4,040

4,007

3,973

Теплоємність Сv рідини при тиску р2 і температурі Т можна розрахувати за відомою теплоємністю Сv при тиску р1 і температурі Т:

. (4.295)

Використовуючи рівняння (4.221):

, (4.296)

отримаємо

. (4.297)

У рівняннях (4.294) і (4.297) похідні і визначаються за експериментальними даними за р, v, Т − залежностями даної рідини або з рівнянь стану рідини.

Теплоємність Ср рідин може або збільшуватися, або зменшуватися із зростанням температури в залежности від параметрів стану. При цьому зниження СР із зростанням температури частіше змінюється зростанням СР при подальшому збільшенні температури.

Теплоємність СР води має мінімум при ~ 20°С, а з наближенням до лінії насичення теплоємність значно зростає.

Різниця між теплоємностями СР і Сv для рідин відносно невелика (табл. 4.5): СР − Сv =min. Так як експериментальне визначення Сv рідин є більш складним завданням, ніж СР , то Сv визначають, використовуючи значення СР, розрахунками за формулами (4.192), (4.194), (4.196):

; (4.298)

; (4.299)

. (4.300)

У рівняннях (4.298)−(4.300) похідні термічних величин розраховуються за експериментальними даними за р, V, Т − залежностями даної рідини або з рівнянь стану рідини.

При цьому зауважимо, що експериментальне вимірювання питомих об'ємів і тисків (як і їх змін) є більш простою і точною операцією, ніж вимірювання теплоємностей.

Зауважимо також, що для точки аномалії густини води (t = 3,98°C), як і для потрійної точки води (tа = 0,01°C), в яких , згідно рівнянь (4.298) та (4.300), Ср = Сv. Для критичної точки правдиве рівняння Планка-Ґіббса:

. (4.301)

У критичній точці К за рівнянням Ґіббса−Планка маємо співвідношення:

, (4.302)

з якого витікає, що:

  1. лінія насичення рS = f (t) плавно переходить в ізохору VK = const;

  2. лінії VK = const, UK = const, HK = const і SK = const тотожні

, , , (4.303)

і мають спільну дотичну;

3) у критичній точці К: , (4.304)

а так як , (4.305)

то , тобто кривина ізохори в точці К дорівнює нулю (ізохора в околії точки К є пряма лінія); у закритичній ділянці ;

4) за експериментальними даними прямою є і крива насичення в критичній точці;

: з цього витікає, що

Таблиця 4.5

Теплоємности Ср і Сv води при атмосферному тиску

t, °C

Cp,

Cv,

(Cp − Cv),

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

1,008

1,001

0,999

0,998

0,998

0,999

0,999

1,001

1,002

1,004

1,007

1,008

1,000

0,992

0,984

0,974

0,963

0,951

0,939

0,926

0,913

0,900

>0,001

0,001

0,007

0,014

0,024

0,036

0,048

0,062

0,076

0,091

0,107

; (4.306)

,

тобто точка К дійсно є характеристичною (особливою) точкою.

5) однозначної відповіді немає на питання: чи дорівнює нулю, чи має кінцеве значення третя і наступні похідні?