- •Лекція 4
- •4.1. Теплоємність. Означення
- •4.1.1. Методи обчислення кількости тепла
- •1) Внутрішньої енергії
- •2) Ентальпії
- •3) Ентропії
- •4.1.2. Загальне означення теплоємности. Істинна і питома теплоємности
- •4.1.3. Обчислення кількости тепла за істинною і середньою теплоємностями
- •1 − Лінійна залежність; 2− нелінійна залежність
- •4.1.4. Геометричні образи істинної і середньої теплоємностей
- •4.2. Ізобарна та ізохорна теплоємности. Рівняння Майєра
- •4.2.1. Геометричні образи ізохорної та ізобарної теплоємностей
- •4.2.2. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
- •4.2.2.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
- •1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
- •2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
- •6. Рівняння Лежандра. Термодинамічна та ефективна робота
- •4.2.2.2. Рівняння Майєра для неідеального ґазу
- •4. Для неідеального ґазу, що підпорядковується рівнянню Ван-дер-Ваальса : (4.123)
- •5.3. Зв’язок теплоємности з коефіцієнтом стискуваности ґазу
- •4 .4. Теплоємність під час оборотнього політропного процесу ідеального ґазу
- •4.5. Диференціяльні рівняння теплоємности Виходячи з другого начала термодинаміки та визначення теплоємности
- •4.6. Залежність ізобарної та ізохорної теплоємностей від тиску та об’єму
- •4.7. Зв’язок теплоємности з ентропією. Диференціяльні рівняння ентропії
- •4.8. Залежність теплоємности ґазів від температури
- •4.8.1. Залежність ізобарної та ізохорної теплоємностей ґазів від температури
- •4.8.2. Залежність теплоємности від атомности ґазів і температури
- •4.9. Теплоємність рідин
- •4.10. Теплоємність твердих тіл
- •4.10.1. Молекулярно-кінетична теорія. Закон Дюлонґа і Пті
- •5.10.2. Квантова теорія Дебая
- •4 .10.3. Теплоємність шарових структур
- •4.10.3.1. Структура невзаємодіючих шарів
- •4.10.3.2. Структура із взаємодіючими шарами
4.2.2. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
4.2.2.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
Для ідеального ґазу h=f (T), u=f (T), с=f (x, T, N), де N- атомність ґазу.
а) із першої форми запису першого начала термодинаміки
δq = du + pdv (4.32)
для ізохорного процесу (v=const, dv=0) витікає, що
δqV = du (4.33)
і далі
= сV = .
Для ідеального ґазу
cV = . (4.34)
Звідки ізохорна теплоємність cV характеризує темп зростання внутрішньої енергії при підвищення температури:
δqV = сVdT = du; (4.35)
du = сVdT; (4.36)
б) із другої форми запису першого начала термодинаміки
δq = dh – vdp (4.37)
для ізобарного процесу р=const (dp=0) витікає, що
δqP = dh
і далі
= сР = . (4.38)
Для ідеального ґазу
cР = .
Звідки ізобарна теплоємність сР характеризує темп зростання ентальпії при підвищенні температури:
δqР = сРdT = dh; (4.39)
dh = сPdT; (5.40)
2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
Розглянемо співвідношення (визначення ентальпії) для m=1 кг ґазу:
h = u + pv (4.41)
dh = du + d (pv) (4.42)
Продиференціюємо рівняння (4.42) за температурою:
= + (4.43)
Для ідеального ґазу
=ср , =сv , а з рівняння Карно- Клапейрона pv=RT (де R – питома ґазова стала), = R,
тоді с р= сV + R, або
ср – сV = R (4.44)
Співвідношення (4.44) називається рівнянням Майєра (1842р.)
Рівняння (4.44) отримано для масових теплоємностей і m=1кг. Для m кг ґазу (4.44) має вигляд:
mсp – mсV = mR
Cp – CV = mR (4.45)
За допомогою аналізу розмірностей можна знайти форму запису рівняння Майєра (4.44):
а) для об’ємних теплоємностей, виходячи з того, що ср , сV , R , то · = .
Розмірність [кг/м3] відповідає густині ґазу ρ = 1/v (де v = 1/ρ [м3/кг]), тоді рівняння (4.44) необхідно множити на ρ або 1/ ρ:
ρ · ср – ρ · сV = ρR;
ρ·сp · = сp′ ;
ρ·сV · = сV′ ;
R – питома ґазова стала, ρ · R , то
Ср′ − СV ′ = ρR, (4.46)
або
;
Сp′– CV′ = , (4.47)
де Сp′, CV′ – об’ємні ізобарна та ізохорна теплоємності відповідно.
б) для мольних теплоємностей, виходячи з того, що
[Дж/кг·К] · [кг/моль] ≡ [Дж/моль·К].
Розмірність [кг/моль] відповідає молярній масі , тоді рівняння (4.44) необхідно множити на :
ср – сV = R
ср · = с p –мольна ізобарна теплоємність;
сV · = с V –мольна ізохорна теплоємність;
R · = R – універсальна ґазова стала.
с p – с V = R (4.48)
3. Сформулюємо фізичний смисл рівняння Майєра.
Для р=const, n=1моль і dT=1K:
C p чисельно буде дорівнювати Qp[Дж]
C V чисельно буде дорівнювати QV[Дж]
R= = = чисельно дорівнює Lp[Дж].
Врахуємо, що CV = , а для 1 моля і dT=1K CV чисельно буде дорівнювати dU, тоді Qp = dU + Lp, тобто рівняння Майєра є частинним випадком першого начала термодинаміки для ізобарного процесу, 1 моля ідеального ґазу, при зміні його температури на 1К в цьому процесі.
4. Дамо відповідь на питання: чому для ідеального ґазу ізобарна теплоємність більша ізохорної? Виходячи з того, що рівняння Майєра
C p- C V = R
а) для ізобарного процесу р=const, m=1кг і dT=1K можна ізобарну теплоємність записати через теплоти і роботу:
Cp ≡ Qp= dU + Lp (4.49)
б) для v=const, m=1кг і dT=1K
LV= pdV = 0,
то ізохорна теплоємність СV ≡ QV= dU. (4.50)
З аналізу рівнянь (4.49) і (4.50) випливає висновок, що для нагріву 1кг ідеального ґазу на 1К в ізобарному процесі необхідно підвести Qp тепла, яке витрачається на збільшення внутрішньої енергії dU (що відповідає dT=1K) і виконанню роботи розширення Lp, а для нагріву 1кг ідеального ґазу на 1К в ізохорному процесі необхідно підвести QVтепла, яке витрачається лише на ту величину збільшення внутрішньої енергії (що відповідає dT=1K ), при цьому термодинамічна робота не виконується, тому Qp > QV, звідки C p>CV.
5 . Коефіцієнт Пуассона та співвідношення між термічними параметрами термодинамічного стану. Співвідношення k= отримало назву коефіцієнта Пуассона. Так як dU=CVdT, dH=CPdT, то k= .
У теорії ідеальних ґазів для оборотнього адіабатного процесу цей коефіцієнт є показником ізоентропи – показником оборотньої адіабати
pVk = const. (4.51)
Для оборотнього адіабатного процесу ідеального ґазу справедливі співвідношення між термічними параметрами р, V,T:
а) p1V1k =const; p2V2k =const;
p1V1k =p2V2k =const, звідки
(4.52)
б) для ідеального ґазу з рівняння Ср – СV = R витікає:
(4.53)
Так як C p > C V, то к >1:
; (4.54)
З рівняння (4.54), в якому у правій частині для даного ґазу змінною величиною є лише СV, яка збільшується із зростанням температури, випливає, що значення к зменшується із зростанням температури.
. (4.55)
З (4.54), (4.55) випливає, що
; (4.56)
. (4.57)
д ля поглибленого вивчення
в) з рівняння першої форми запису першого начала термодинаміки для ідеального ґазу:
δQ = dU + pdV = CVdT + = CVdT + RT . (4.58)
Для адіабатного процесу δQ = 0 і рівняння (4.58) набуде форми:
(4.59)
Після інтеґрування рівняння (4.59) при умові, що CV= const:
; (4.60)
Отримаємо
. (4.61)
З (4.56) , то , (4.62)
звідки
. (4.63)
г) З рівняння другої форми запису першого начала термодинаміки для ідеального ґазу:
. (4.64)
Для адіабатного процесу і рівняння (4.64) набуде форми:
. (4.65)
Після інтегрування рівняння (4.65) при умові, що Ср= const:
(4.66)
Отримаємо: . (4.67)
З (4.57) , то , (4.68)
звідки
. (4.69)