Витрати виробництва, валовий дохід, прибуток, собівартість
29. 1 Поняття «витрати виробництва», «валовий доход» і «прибуток»
Перш ніж почати виробництво продукції, кожне підприємство визначає, який прибуток, який дохід він зможе отримати.
Ми вже говорили, що прибуток підприємства залежить від ціни продукції та витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку є наслідком взаємодії попиту і пропозиції. Під впливом законів ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції ціна продукції не може бути вище або нижче за бажанням виробника або покупця, вона вирівнюється автоматично. Інша справа - витрати на виробництво продукції, або витрати виробництва. Вони можуть зростати або знижуватися в залежності від обсягу споживаних трудових або матеріальних ресурсів, рівня техніки, організації виробництва та інших чинників. Отже, виробник має безліч важелів зниження витрат, які він може привести в дію при вмілому керівництві. Що ж розуміється під витратами виробництва, прибутком і валовим доходом?
Витрати виробництва, витрати на виробництво, собівартість - найважливіші економічні категорії, від яких залежить ефективність роботи підприємства, його прибутковість та рентабельність. Ці категорії близькі між собою, але не тотожні, як на рівні суспільного виробництва, так і на рівні підприємства. Витрати виробництва - це вартісне вираження всіх затрат виробничих факторів, необхідних підприємству для своєї діяльності.
Громадські витрати на виробництво охоплюють всі витрати живої і суспільної праці і становлять для виробника внутрішню вартість товару, а тому є базою для визначення початкової ціни продажу, тобто ціни пропозиції, а також для вибору раціональної підприємницької політики. Витрати підприємства відображають поточні витрати на виробництво і реалізацію товару (продукції, робіт, послуг).
За ролі в процесі відтворення витрати підприємства поділяють на три види:
• поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції
(собівартість продукції), що забезпечують процес
простого відтворення;
• капітальні витрати на розширення і оновлення виробництва;
• витрати на соціально-культурні та інші невиробничі потреби.
У світовій практиці розрізняють бухгалтерські та економічні витрати виробництва. Для підприємства України характерним є бухгалтерський підхід до оцінки витрат. Бухгалтерські з підтримання відповідають витратам вітчизняних підприємств на виробництво і реалізацію продукції, включаючи вартість витрачених матеріальних ресурсів, оплату праці працівників, відрахування на соціальні потреби, амортизацію основних фондів і інші витрати.
Економічні витрати - це альтернативні витрати підприємства. Вони включають в свій склад бухгалтерські (явні) і неявні витрати (внутрішні), що є власністю підприємства, за них воно не платить. Тому внутрішні витрати включають дохід на власний ресурс в межах поминального відсотка, як якби вони були здані в оренду, і нормальний прибуток, що визначається оплатою праці і винагородою підприємця, якби він працював за наймом. Економічні витрати використовують для прийняття рішення про доцільність продовження прийнятої підприємницької політики або зміни її.
Валовий дохід - узагальнюючий показник кінцевих результатів господарської діяльності підприємства, що обчислюється шляхом виключення з виручки (нетто) від продажу товару, робіт, послуг (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизів та інших обов'язкових платежів) поточних матеріальних витрат (вартості спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів), а також перенесеної вартості необхідних в процесі виробництва засобів виробництва (суми нарахованої амортизації основних виробничих фондів).
У бухгалтерському обліку виділяють валовий прибуток, прибуток (збиток) від продажів, прибуток (збиток) від оподаткування, прибуток (збиток) від звичайної діяльності, чистий (нерозподілений) прибуток (збиток).