- •Баранівський в.Ф. Скворцова т.Г. Етика бізнесу
- •« Паливода »
- •1.2 Історія розвитку бізнесу
- •1.3 Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
- •1.4 Контекст сучасної транформації відношення до етики
- •1 Етап Управління, спрямоване на максимізацію доходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 2 основні концепції етики бізнесу
- •Релігійна етика
- •2.2 Теорія утилітаризму
- •2.3 Деонтична етика
- •2.4 Етика справедливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Основні поняття цієї теми:
- •Соціальна відповідальність у бізнесі
- •3.1 Соціальна відповідальність, як складова сучасної моделі бізнесу.
- •3.2 Формування концепції соціальної відповідальності у бізнесі
- •3.3 За» та «проти» соціальної відповідальності: основні підходи
- •3.1 Соціальна відповідальність, як складова сучасної моделі бізнесу.
- •3.2. Формування концепції соціальної відповідальності у бізнесі
- •3.3 «За» та «проти» соціальної відповідальності: основні підходи
- •Питання для самоконтролю
- •Основні поняття цієї теми:
- •Література
- •Корпоративна етика
- •4.1 Моральні стандарти корпорації
- •4.2 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
- •4.1 Моральні стандарти корпорації
- •4.2 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
- •Знайдіть у поточній пресі або приведіть із власної практики приклади , що характеризують моральний стан сучасного бізнесу в Україні. Основні поняття цієї теми:
- •Литература
- •Проблеми мікроетики
- •5.2 Проблеми прийняття рішень на мікрорівні
- •3. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •5.3 «Керівник підлеглий» : основні рівні взаємовідносин
- •Питання для самоконтролю
- •Обробка та інтерпретація результатів тесту
- •Основні поняття
- •Проблеми макроетики
- •6.1 Взаємовідношення між корпораціями
- •6.2 Корпорація та держава
- •6.3 Корпорація та споживачі
- •6.4 Корпорація та інвестори
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7 бізнес - етикет
- •7.2 Особливості іноземного етикету
- •2) Північна Америка.
- •3) Західна Європа
- •3) Близький Схід
- •4) Африка
- •7.3 Етикет проведення переговорів
- •Загальні правила поведінки на переговорах
- •Реакції на маніпулятивну поведінку та захист від неї під час переговорів
- •Маніпулювання «благопристойністю» та справедливістю
- •Ііі етап: Підбивання підсумків переговорів
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
- •7.4 Правила вербального етикету.
- •Особисте резюме
- •Співбесіда при прийомі на роботу
- •Правила розмови по телефону
- •Вибирайте час для дзвінка
- •Дотримуйтесь конфіденційності
- •Ділові бесіди і наради
- •Діловий лист
- •Типи ділових листів
- •7.5 Імідж ділової людини Створення жіночого іміджу
- •Створення чоловічого іміджу
- •Додаток
- •Рекомендована література Література
Ііі етап: Підбивання підсумків переговорів
Переговори завершилися. Здавалося б, на цьому можна поставити крапку. Проте це далеко не так. Передусім слід підбити підсумки: чи були вони успішними? Для того, щоб це оцінити, доцільно кожного разу по завершенні переговорів провести їх аналіз та обговорення за участю всієї переговорної команди. Доцільно обговорити такі питання:
- що сприяло успіхові переговорів;
- які виникали труднощі, як вони долалися;
- що не було враховано при підготовці до переговорів та чому;
- які виникали несподіванки в ході проведення переговорів;
- якою була поведінка партнера на переговорах;
- які принципи ведення переговорів можна й потрібно використовувати на інших переговорах.
При підбиванні підсумків можна користуватися схемою, розробленою в одній з англійських шкіл бізнесу.
Обговорення. Розглянути:
1) рамки для обговорення;
2) досягнення порівняно з метою та межею;
3) процес - як ми впоралися:
- планування;
- стратегія;
- фази;
- тактика;
- ролі в колективі тощо;
4) посилатися на протокол (на нотатки);
5) задавати запитання;
6) слухати;
7) навчатися на невдачах:
- з'ясувати, що не вийшло;
- точність;
- докладний опис;
- без звинувачень один одного;
8) від успіху до успіху - вперед:
- визнати успіх;
- подякувати співробітникам;
- відсвяткувати!
Набувати знання та навички ведення переговорів можна лише аналізуючи свою та чужу практичну діяльність. Тому доцільно кожні переговори обговорити зі своїми колегами, з'ясовуючи, що саме сприяло успіхові, що не було враховано при підготовці, що було несподіваним у поведінці партнерів та чому, що слід використовувати у майбутньому.
Сучасні прогресивні організації складають власні моральні та етичні кодекси, які є обов'язковою вимогою до поведінки членів організації, зокрема на переговорах. Моральний кодекс переговорів спрямований на досягнення певної міри однодумності, спільності оцінки, компромісу, консенсусу. Знаходження оптимального шляху до угоди - це певна гарантія, що дозволяє уникнути небезпечних, неконтрольованих і незворотних шляхів розвитку подій.
Прикладом подібних документів є моральні постулати переговорів, сформульовані професором Ростовського державного університету В.І.Курбатовим:
1. «Res inter alios acta». Нормальна практика переговорів - це обговорення двома сторонами деякого спірного питання з метою знаходження узгодженого рішення, що виробляється шляхом з'ясування різних позицій з даного питання. Якщо ж ведеться збиткова акція двох проти третього, то це вважається аморальним.
2. «Презумпція щирості». Це свідома відмова від підозр щодо злої волі партнера (якщо остання однозначно не встановлена і не доведена). Звичайно, кожний може підозрювати і потрапити під підозру, але подібні ігри не будуть переговорами.
3. «Конкретність істини». Цей постулат має три експозиції: ... жодна сторона не може вважати свою позицію остаточно істинною, поки вона не пройшла експертизу взаємного узгодження в процесі переговорів; ... не існує апріорної істинності будь-якого твердження, кому б воно не належало; ... жодна сторона не може вважати своє судження єдино вірним варіантом рішення спірної проблеми.
4. «Категоричний імператив істини» найбільш адекватне втілення знаходить у принципі, що вимагає говорити тільки правду. Переговори - це не тільки узгодження позицій зі спірного питання, але і тактична гра на виграш, тому допускаються хитрості, але в них заборонено моральним кодексом навмисно вводити партнера в оману.
5. «Всяка обіцянка повинна бути виконана». Обіцянка в переговорах означає поступку, і якщо вона виявляється не реалізована, переговори можна вважати зірваними. Адже, як сказано в Євангеліє від Луки: "Хто не вірний у малому, той не вірний і у великому".
6. «Стаття регламенту - закон переговорів». Регламент, який прийнятий переговорними сторонами, - формула погодженого зобов'язання чітко дотримуватися процедури і протоколу обговорення спірного положення. В іншому випадку переговори можуть набути форми деструктивного конфлікту.
7. «Симетричність намірів і дій». Щоб надії на лояльне відношення до тебе партнера по переговорам виправдалися, сам поводься лояльно стосовно нього.
8. «Cursum tenere». Цей принцип у дослівному перекладі означає "триматися призначеного шляху". Тут є кілька моментів: - неухильно дотримуватися обраних принципів.
- обравши тему для обговорення, не можна відходити від неї, підмінювати іншими темами. Постійна зміна диспозиції породжує сумнів у надійності партнера, адже мати справу з непередбаченою людиною - безперспективно і небезпечно.
9. «Принцип справи чи справа принципу». На основі цього постулату може виникнути моральна дилема: уперто відстоювати принципи, що не відбулися, і ігнорувати справу, або в основу поставити примат фактів. Але ж це теж принцип!
І тут кожний вирішує для себе: важливіше честь мундира, заради якого будь-який принцип гарний, чи справа насамперед.
10. "Abdere artem mersedem at que quas-tum". У буквальному значенні це означає: "Не зводити мистецтво до заробітку".
Цей постулат має характер морального принципу, що пропонує кожному вирішувати, в ім'я чого йде гра.
11. "Utrum hos verum an falsum est...". Буквально цей вираз перекладається: "Вірно це, чи не вірно, але це так". Даний критерій дозволяє розрізняти моральну та аморальну сторони переговорів.