1. Розвиток бюджетування у різних країнах.

2. Методи сучасного бюджетування.

3. «Базисне» бюджетування: передумови запровадження і основні характеристики.

4. Особливості програмного бюджетування.

5. Бюджетування «з нуля»: мета запровадження і результати.

6. Бюджетування, орієнтоване на результат.

7. Значення еквівалентності бюджетної послуги для бюджетування.

8. Методи бюджетного планування в Україні на сучасному етапі, їх зв`язок із бюджетуванням .

9. Умови впровадження і розвитку бюджетування у різних країнах.

10. Еволюція бюджетування у США.

11. Еволюція бюджетування у Австралії.

12. Еволюція бюджетування у Новій Зеландії.

13. Еволюція бюджетування у країнах ЄС.

14. Сучасне стратегічне планування в державному управлінні, його зв`язок із бюджетом.

15. Значення стратегічного планування у державі для бюджетування.

16. Стратегічне планування у США.

17. Стратегічне планування у Франції.

18. Стратегічне планування у Японії.

19. Стратегічне планування у Великобританії.

20. Особливості побудови системи стратегічного планування у країнах ЄС.

21. Вплив на бюджетування у країнах ЄС критеріїв фінансової стабільності (в т.ч. бюджетний аспект).

22. Державне фінансове стратегічне планування: необхідність і механізм проведення.

23. Значення середньострокового бюджетного планування та інструменти його здійснення.

24. Формати середньострокового бюджету: досвід Російської федерації та інших зарубіжних країн.

25. Види фінансово-економічного аналізу при бюджетуванні та його значення.

26. Мета, види і суб’єкти оцінки результативності бюджетних програм при бюджетуванні.

27. Оцінка результативності діяльності виконавців програм при бюджетуванні.

28. Критерії бюджетної результативності та ефективності та їх врахування при бюджетуванні.

29. Угоди про надання і якість бюджетних послуг: приклад Великобританії.

30. Бюджетування на місцевому рівні у країнах ЄС.

31. Бюджетування на рівні штатів у США.

32. Досвід Росії щодо реформування системи бюджетних видатків та запровадження бюджетування.

33. Державні стандарти надання послуг і державні соціальні стандарти: їхній вплив на бюджетування видатків.

34. Загальнодержавне та галузеве стратегічне планування, його зв`язок із бюджетними видатками.

35. Види стратегічних документів, їх ієрархія та зв’язок з бюджетуванням в Україні та зарубіжних країнах.

36. Індикатори виконання стратегій та їх зв’язок з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни (в т. ч. і в Україні).

37. Середньострокова бюджетна стратегія, її значення для результативності бюджетних видатків (в т.ч. світовий досвід розробки бюджетних стратегій).

38. Основні напрями бюджетної політики у Російській Федерації як один з інструментів бюджетування.

39. Порівняльний аналіз бюджетних резолюцій в Україні та Російській Федерації, їхній вплив на бюджетування у цих країнах.

40. Елементи програмно-цільового бюджетування в Україні (на рівні державного та місцевого бюджетів).

41. Програмні і не програмні витрати бюджетів та їх бюджетування.

42. Характеристика різних підходів до формування бюджетних програм та їх значення при бюджетуванні

43. Показники виконання бюджетних програм і їх відмінність від індикаторів виконання стратегічних кроків бюджетної політики.

44. Типи показників, що характеризують виконання бюджетних програм: зарубіжний досвід.

45. Попередня оцінка бюджетних витрат та аналіз альтернатив при бюджетуванні.

46. Результати оцінки бюджетних програм та їх значення при бюджетуванні.

47. Критерії визначення ефективності та неефективності бюджетних програм.

48. Прийняття рішень стосовно бюджетних програм в Україні та їх використання при бюджетуванні.

49. Етапи побудови системи оцінки бюджетної програми при бюджетуванні.

50. Метод оцінки бюджетних видатків «витрати-вигоди» та технологія «Sunrise-Sunset».

51. Форми забезпечення прозорості бюджетування у зарубіжних країнах та в Україні.

52. Групи методів забезпечення прозорості бюджетування у демократичній державі.

53. Взаємозв’язок бюджетування, орієнтованого на результат, із структурними реформами в Україні.

54. Показники, що характеризують виконання бюджетних програм в Україні.

3. Виконання письмового завдання

Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмового модульного контролю) в аудиторії полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу виконати письмову контрольну роботу за білетами, затвердженими кафедрою.

Систематизація матеріалу перед написанням модулів та іспитом

а) Письмовий модульний контроль

Написання модуля передбачається (відбувається), якщо інше не передбачене картою роботи студента. Модуль виконується за ключовими темами, які підлягали вивченню протягом відповідного семестру, у тому числі й за питаннями для самостійного вивчення.

Тривалість модуля – не менше 1 астрономічної години.

Письмові роботи зберігаються на кафедрі до проведення заліку або іспиту з дисципліни “Макрофінансове бюджетування”.

Готуючись до виконання модульних завдань, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до модуля.

Викладач, що проводить семінарські заняття, формує варіанти завдань, зміст яких відповідає програмі курсу, і доводить студентам перелік питань для підготовки до модуля не пізніше, ніж за 2 тижні до його проведення.

б) іспит

Готуючись до іспиту, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “Макрофінансове бюджетування”.

На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні аналітичних завдань тощо.

3.4. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота з дисципліни „Макрофінансове бюджетування проводиться для денної форми навчання у вигляді консультацій щодо виконання самостійної роботи студентами.

За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться:

- обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль;

- цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку.

На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення рольової гри, роботи в малих групах або презентації вирішених студентами кейсів.

Під час проведення індивідуально-консультативної роботи відбуваються консультації студентів з приводу виконання індивідуальних завдань:

а) при виборі теми індивідуального завдання та в процесі виконання роботи;

б) при складанні ситуаційної задачі;

в) при підготовці інтелект-карти;

г) у процесі підготовці доповідей для участі в науковій студентській конференції з фінансових питань.

Наступною формою індивідуально-консультативної роботи з дисципліни є перевірка виконання індивідуальних завдань, яка виконується у двотижневий термін після їх подання на кафедру у терміни, встановлені викладачем на початку семестру згідно навчального розкладу та доведеними до відома студентів.

Для заочної та вечірньої форм навчання індивідуально-консультативна робота проводиться у вигляді цільової консультації перед написанням письмової контрольної роботи та перед написанням іспиту, можливої активної консультації для проведення рольової гри чи роботи в малих групах за результатами написання письмової модульної роботи, що має бути передбачено графіком індивідуально-консультативної роботи, складеним викладачем на початку семестру за формою, передбаченою Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана» (див. зразок).

Також проводиться перевірка виконання вибіркових завдань самостійної роботи.