6. Зразок екзаменаційного білета

Екзаменаційний білет складається із 6 завдань для вечірньої форми навчання та 10 завдань для заочної форми навчання, кожне з яких оцінюється за шкалою від 2 до 5 балів залежно від рівня знань. Для переведення результатів екзамену до 100-бальної шкали, набрані бали множаться на 2 (крім незадовільної оцінки):

Оцінювання питань екзаменаційного білету
4-бальна шкала МОН	Рівень знань	Переведення на 100-бальну шкалу	Оцінка за 100-бальною шкалою
5	Відмінний	х 2	10
4	Добрий	х 2	8
3	Задовільний	х 2	6
2	Незадовільний	−	0

Критерії оцінювання екзаменаційних питань

Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 5 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1) наведені визначення основних понять питання;

2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту;

2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик;

3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення;

5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують;

8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;

10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури.

Відповідь на питання оцінюється у 4 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться.

Відповідь на питання оцінюється у 3 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо

2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;

3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.

Відповідь на питання оцінюється у 2 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;

3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;

4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

Виконання студентами екзаменаційного завдання має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією.

Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів (до 60 %), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79			С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.

Оголошення результатів іспиту проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, у наступний день після іспиту, але не пізніше дня, що передує наступному іспиту за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку іспиту.

Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями.

Зразок екзаменаційного білета з дисципліни

«Макрофінансове бюджетування»

для вечірньої форми навчання

Екзаменаційний білет № ___