3.2 Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни

При вивченні дисципліни студенти мають користуватися також матеріалами дистанційного курсу «Макрофінансове бюджетування», що розміщений на сайті університету та виконувати завдання викладача, які пов’язані з цим курсом.

Самостійна робота студентів з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводиться в таких формах:

3.2.1 опрацювання прослуханого лекційного матеріалу та теоретичних основ, підготовка проблемних лекцій з окремих питань дисципліни;

3.2.2 відповіді на проблемні питання, вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх;

3.2.3 вирішення практичних задач та виконання завдань за темами курсу;

3.2.4 виконання індивідуального завдання з дисципліни (в тому числі з використанням матеріалів бази практики);

3.2.5 систематизація вивченого матеріалу перед написанням письмової роботи.

3.2.1. Опрацювання теоретичних основ здійснюється студентами самостійно шляхом роботи з науковою літературою за темами робочої програми дисципліни. Окремо студенти вибирають, систематизують та опрацьовують нормативні документи, що регламентують запровадження та проведення бюджетування в Україні. На основі прослуханого лекційного матеріалу студенти визначають пріоритетні напрями вивчення дисципліни, проблеми, на які варто звернути увагу в першу чергу. Також лекції слугують допомогою при систематизації навчального матеріалу. Відвідування та вивчення лекцій дає студентам можливість отримати більш глибокі та різнобічні знання з дисципліни „Макрофінансове бюджетування”. Студенти мають можливість самостійно підготувати проблемну лекцію з попередньо обраного викладачем питання тривалістю до 15 хвилин. На практичних заняттях студенти працюють у послідовності, викладеній під заголовком «Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять».

3.2.2. Відповіді на проблемні питання, вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка проблемних ситуацій є формою самостійної роботи студентів, що здійснюється ними на основі матеріалів, які їм надає викладач дисципліни та/або матеріалів бази практики. За результатами опрацювання теоретичних основ та прослуханого лекційного матеріалу студенти мають змогу складати, вирішувати ситуаційні задачі та проблемні ситуації (кейси) стосовно бюджетів різних рівнів.

Ситуаційна задача – це вид завдання, яке імітує ситуацію прийняття управлінського рішення, оцінку бюджетного ефекту, визначення результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми тощо. При її складанні студенти повинні знати зміст даного етапу бюджетування, його учасників, сформулювати всі вихідні дані та умови для ситуації, яку потрібно розв'язати. При постановці завдання обов'язкові розрахунки, наприклад, вибір і використання конкретних методів бюджетного планування. Оцінюється повнота і достовірність постановки завдання, максимальне врахування та опис внутрішніх і зовнішніх факторів, що вплинуть на його вирішення. При роботі з ситуаційною задачею оцінюється виваженість, ефективність та реалістичність її вирішення.

Складання та використання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися при побудові дерева цілей, переліку результатів діяльності установи тощо.

Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, презентуються та обговорюються

Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі більшою кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів.

Також викладач за необхідності або за вибором студентів організовує рольові ігри на основі розглянутих кейсів та/або вирішених ситуаційних задач. Мета рольової гри – розглянути та закріпити на основі аналізу функцій та рішень суб'єктів бюджетування знання, отримані в результаті засвоєння матеріалу дисципліни. Під час рольової гри також виявляються дискусійні питання, з'являється можливість більш чітко розташувати пріоритети при прийнятті управлінських рішень під час бюджетування.

3.2.3. Типові задачі та практичні завдання з дисципліни наведені у частині «Плани практичних (семінарських) занять». Завдання студентам задає викладач. Складання ситуаційних завдань, вирішення задач та виконання інших практичних завдань виконується студентами самостійно.

3.2.4. Виконання індивідуального практичного завдання з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Теми індивідуальних завдань визначаються викладачем на початку кожного семестру, при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою. Також можливе виконання комплексних індивідуальних завдань групою студентів за погодженням із викладачем.

Індивідуальне завдання оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.

Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультаціях, які призначаються викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Для вечірньої та заочної форм навчання захист робіт відбувається згідно з розкладом практичних занять.

Студентами вечірньої форми навчання письмові індивідуальні роботи можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи.

3.2.5. Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмового модульного контролю) в аудиторії полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу виконати письмову контрольну роботу за білетами, складеними викладачем.