1. Законодавчі акти України:

1. Конституція України;

2. Міжнародно-правові акти

3. Кодекси;

4. Закони України.

2. Підзаконні нормативно-правові акти:

1. Постанови Верховної Ради України;

2. Укази Президента України;

3. Постанови Кабінету Міністрів України;

4. Нормативні акти міністерств і відомств.

3. Матеріали правозастосовчої практики: керівні роз’яснення Генеральної прокуратури України, Пленуму Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, узагальнення судової практики, матеріали кримінальних, цивільних та інших справ.

4. Наукова та інша юридична література – в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо.

5. Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо).

Для всіх нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета «Урядовий кур’єр», Зібрання постанов Уряду України). Не варто посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Для наукових джерел: наводиться прізвище автора, назва праці, видання, рік.

Якщо робота підготовлена колективом авторів, то зазначається лише назва праці (книги) – За редакцією...

У посиланнях на наукові статті, опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо, обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.

Цифровий матеріал наводиться в роботі, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати номер, що складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу); поряд вказується тематичний заголовок, що відображає її зміст і подається з прописної літери по центру сторінки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над наступними її частинами зазначається: «Продовження табл. 1.2»).

Аналітична цифрова інформація може бути проілюстрована графічно (стовпчикові чи секторні діаграми, графіки тощо), їх номери та назви розташовуються під кожним рисунком (за аналогією з номером таблиці).

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака «№».

Всі сторінки роботи нумеруються за загальними правилами: першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому колонцифра не проставляється; наступна сторінка нумерується цифрою «2» і т.д. Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому кутку. Сторінки додатків, які розташовуються в кінці роботи, нумерують у межах кожного додатка.

На останній сторінці магістерської роботи (остання сторінка списку використаних джерел) ставиться підпис її автора (магістранта).

Додатки оформляються як продовження магістерської роботи і розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті роботи: «Додаток 1, Додаток 2...». До загального обсягу роботи додатки не включаються.

Магістерська робота обов’язково переплітається в тверду обкладинку, на внутрішньому боці якої вклеюється конверт для дискети. До роботи також додаються відзив наукового керівника, рецензія, які вкладаються у файли, підшиті в кінці роботи; а також дискета з електронним варіантом роботи, підписана студентом і науковим керівником. У зшитому вигляді з відзивом наукового керівника робота у встановленому порядку подається на кафедру, з дисципліни якої виконана робота.