172. Наслідком колективізації на Україні стало…

Першим кроком до суцільної колективізації повинен був стати перший п'ятирічний план, за яким колективізації на добровільних засадах підлягало до 20% селянських господарств, а в Україні — 30%. Але криза хлібозаготівель 1927/28 р., необхідність застосування надзвичайних заходів для вилучення хліба стали поштовхом для прискорення суцільної колективізації, необхідність якої Й. Сталін обгрунтував у статті «Рік великого перелому» (листопад 1929 р.), у якій стверджувалося, що широкі верстви селянства цілком готові до вступу на шлях колективного господарювання, а також підкреслювалася необхідність рішучого наступу на куркульство. Слід зауважити, що темпи реальної колективізації значно перевищували планові, але досягалися вони виключно насильницькими методами.

173. Наслідком мілітаризації Німеччини стало створення там: хімічної промисловості, вожкої, електротехніки

174.Наслідком Першої світової війни для Німеччини стало…

Німеччина внаслідок війни опинилася у найважчо­му становищі. Версальський мирний договір, підписа­ний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, став справжньою катастрофою для країни та народу. Німеччи­на була позбавлена всіх своїх колоній, її зобов'язали відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані уря­дам і окремим громадянам країн Антанти. Розмі­ри відшкодувань, встановлені спеціальною Репарацій­ною комісією, сягали суми у 132 млрд золотих марок.

Таким чином економіка Німеччини збанкрутува­ла. Вже за перші два роки після завершення війни держава повинна була виплатити країнам Антанти 20 млрд золотих марок. Оскільки таких грошей Німеч­чина не мала, то контрибуція сплачувалася паровоза­ми, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, ав­томобілями, сільськогосподарською сировиною тощо. Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслі­док цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина опинилася на грані катастрофи.

175. Наслідком першої світової війни для Японії стало…

Японія під час війни зміцнила свій економічний потенціал. Виступаючи на боці Антанти, вона фактично не брала участі у бойових діях. Змогла розширити свої колоніальні володіння, нав'язала невигідні економічно-торговельні умови Китаю. Все це дозволило за роки війни подвоїти промислове виробництво, втричі збільшити експорт промислових товарів у Китай та країни тихоокеанського регіону.

Однак відновлення після завершення війни конкуренції на зовнішніх ринках з боку колишніх союзників по Антанті, економічна криза 1920—1921 рр. та надзвичайно руйнівний землетрус, який завдав великих людських жертв (загинуло 140 тис. чоловік) та руйнувань, поставили японську економіку перед цілим рядом серйозних проблем.

В 1922 р. після Вашингтонської конфе­ренції Японія й Китай уклали угоду, за якою в 6-місячний термін Шаньдун був повернутий Китаю.

176. Науково-технічна революція в США розпочалася в: 50-х рр.

177. Науково-технічні винаходи XIX ст. Призвели до таких змін в економіці…

У першій половині XIX ст. сформувався світовий ринок як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Він став формою усталених зв'язків між національними ринками, що внаслідок успіхів на транспорті, особливо залізничному, в будівництві доріг остаточно утвердилися як складова частина загальносвіто­вої ринкової господарської системи. Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися світовий кредит­ний та валютний ринки. Масова міграція трудових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного ринку праці. Отже, склалася система міжнародних економічних відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових господарських зв'язків. Основними чинниками цього процесу були розви­ток великої машинної індустрії, утворення колоніальної системи, міжнародний поділ праці, що розподілив світ на промислове розвинені й економічно відсталі країни.