267. Соціально-економічна думка Київської Русі предст в таких працях:

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя зв'язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території. Визначною пам'яткою соціально-економічної та полі­тичної літератури доби Київської Русі є «Руська правда» — зведен­ня законів давньоруського права XI—XII ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в XIII—XVIII ст. Статті «Руської правди» відбивають соціальну структуру й відносини власності дав­ньоруського суспільства. Галицько-Волинський літопис XIII ст. розповідає про економі­чну політику галицьких та волинських князів, котрі заохочували розвиток ремесел, торгівлі, міст, запрошуючи для цього вмілих ре­місників, торгових людей.

269. Соціально-економічною ідеєю народництва було…Спостерігаючи процес розкладу общини і зародження капіталістич­них відносин, Лавров характеризує його як початок підготовки со­ціального перевороту.

Створення умов, необхідних для капіталістичного розвитку сільського господарства. Економічна програма ліберальних народників мала, таким чином, буржуазно-демократичний характер.

270. Становище рабів в умовах кризи рабовласницького ладу змінилось таким чином…Надходження рабів різко скоротились, вони стали дорогими, змінилось і їх становище у суспільстві. Власники втрачають право страчувати раба без суду, за рабами визнається право на сім`ю тощо. Рабовласники стали шукати нових, більш продуктивних форм використання їх праці.

Все частіше власники надають рабам певне майно, необхідне для ведення господарства, але не у власність, а для використання у господарській діяльності на певних умовах - т. з. пекулій.

271, 272. Сутність «ефекту Веблена» заклечається в тому:

Суспільні інтереси, на його думку, повністю збігаються з інтересами індустрії. Т. Веблен не визнавав революційні методи розв'язання існуючої суперечності та пропонував власний варіант вирішення проблеми: постійне зростання місця й ролі технологічних факторів виробництва, завдяки чому має значно підвищитися значення інженерно-технічного персоналу, а це спричиниться до відокремлення функцій власності, контролю та управління. У теорії Т. Веблена цей процес має назву "революція інженерів"; він призводить до встановлення "влади технократії", інтереси якої збігаються з інтересами суспільства. В усіх працях ученого провідною думкою є встановлення "соціального контролю".

273. Суть «невидимої руки» полягала у пропаганді таких суспільних прав і умов, за яких завдяки вільній конкуренції підприємців і через їх власні інтереси ринкова економіка буде якнайкраще вирішувати суспільні завдання і приведе до гармонії власну і колективну волю з максимально можливою користю для всіх і кожного.

275. Суть Кейнсіанства полягала в тому, що...Кейнсіанство як напрямок економічної думки відіграло важливу роль у розвитку західної економічної теорії. Воно зробило спробу відповісти на ряд важливих питань, що виникли у зв'язку з кризою в 30-х pp. Особливе місце кейнсіанство посіло в економічній теорії та прак­тиці США.

Нині кейнсіанство як теоретична система і як концепція еконо­мічної політики втратило колишню панівну роль і перебуває в опо­зиції до поширеної скрізь консервативної ортодоксії. Але воно жи­ве, модернізується, розвивається. Кейнсіанська школа створила си­стему категорій та взаємозв'язків, що без них сьогодні навряд чи можна уявити економічну теорію і економічну політику Заходу.

Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна полягає в тому, що...в процесі монополізації виробництва виникає нове явище, не влас­тиве ринковим ситуаціям чистої конкуренції та чистої монополії. Воно є результатом синтезу цих ситуацій і породжує монополістич­ну конкуренцію, яка відрізняється від уже відомих форм тим, що дає можливість контролювати як пропозицію, так і попит.

278.Термін "соціальне ринкове господарство" вперше проголосив А. Мюллер-Армак після 1946 р. для характеристики форм переходу від мілітаризованої, надіндустріальної фашистської економіки до мирної.