136. Ідея юридичного інституціоналізму Дж. Коммонса.

Коммонс в основу аналізу бере позаекономічні інститути. Коммонс на перший план висував юридичні, правові норми. Він досліджує дію колективних інститутів: сім'я, виробничі корпорації, профспілки, держава тощо. Він дійшов висновку, що прагнення в економіці виявляються через суди. Суди він роз­глядає як важливий фактор економічного розвитку. Коммонс формулює «юридично-мінову концепцію» суспільного розвитку. її суть полягає в тім, що в основу розвитку він покладав мінові відносини, зображуючи їх як юридичні.

137. Коли було введено національну грошову одиницю - гривню?1 березня 1918 року

138. Кому з представників ек. думки Старод Світу належить праця «Артхашастра”: Пред-ку ек думки Старод Індії – Каутілья.

139.Кому із авторів економічної думки Середньовіччя належить праця "Сума теології":Фомі Аквінському.

140. Контрактові ярмарки у Києві і Львові збиралися: двічі на рік

142, 143. Концепція неокласичного синтезу -- узагальнююча концепція, представники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економічної теорії.

144.Коньюктурно-статистичний варіант інституціональних досліджень У. Мітчелла полягав у тому, що... широко використовуючи фактичний матеріал,статистику,він хотів не лише дати картину сучасного йому ек-го розвитку, а й сподівався вирішити суперечності капіталізму. Особливу увагу він приділив аналізу циклічних коливань.

145.Латифу́ндія являє собою — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок

146. Ліберально-буржуазна економічна думка в Україні представлена:

Інтелігенцією, яка гуртується у так званих громадах – своєрідних організаційній формі руху. Громади виникають у 60-х рр.. у Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві та інших містах України. Спочатку громади охоплювали широкі кола як ліберальної, так і демократичної інтелігенції. Активними діячами в Києві були В.Антонович, М.Драгоманов, М.Лисенко, М. Старицький та інші. Діяльність громад мала, головне, культурницький характер. Основна увага зверталась на вивчення сучасного й минулого України, на її етнографію, видання літератури українською мовою, організацію недільних шкіл тощо. З ліберально-буржуазних позицій оцінювався характер пореформених аграрних відносин.

147. М.Фрідменом, пропозиція грошей повинна збільшуватись темпами, що дорівнюють: - не більше 4-5% щорічного приросту «грошове правило».

148. Мануфартури бувають таких типів: розсіяна (децентралізована), концентрорвана (централізована)

151. Меркантилістичне розуміння багатства...:

Відображаючи специфічну ситуацію епохи первісного нагрома­дження, коли перші великі капітали формувалися в сфері торгівлі і грошового обігу, вони сконцентрували свою увагу саме на цих процесах Проголосив­ши метою господарської діяльності збагачення, вони звели багат­ство до грошової форми його вираження, і головний спосіб ре­алізації даної мети бачили в збільшенні кількості грошей у країні.

У залежності від рекомендованих методів вирішення цього за­вдання меркантилізм поділяється на два етапи: ранній і пізній.

152. Методологічною основою курсу «Іст ек вчень» Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економіч­ної думки, то у літературі виділяють, в основному, два принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукуп­ність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом со­ціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими тео­ріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто оби­два методи поєднують.

153. Метою грошової реформи 1922-1924 рр. Грошова реформа 1922-1924 рр. викликана двома причинами: по-перше, величезними втратами у першій світовій і громадянській війнах; по-друге, потребою подолати руйнівні наслідки безгрошового обігу часів "воєнного комунізму" та експериментів впровадження прямого продуктообміну. Реформа ставила за мету зробити гроші точним вимірювачем затрат і результатів суспільного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постійне стимулювання економічних інтересів товаровиробників, користувалися довірою, виконували всі свої функції і були захищені від знецінення. Слід наголосити і той факт, що економічна реформа 1922-1924 рр. була класичною грошовою реформою, головним завданням якої була санація економіки. Щоб зупинити знецінення грошової одиниці, уряд наприкінці 1922 р. розпочав паралельне впровадження в грошовий обіг банкнот, які за золотим паритетом відповідали курсу: 1 крб. = 1 фунту стерлінгів.