- •Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості. Типи фінансової стійкості. Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства.
- •Аналіз альтернативних проектів. Аналіз проектів в умовах інфляції та ризику.
- •3. Аналіз вартості капіталу. Визначення зваженої та граничної вартості капіталу.
- •4. Аналіз власного оборотного капіталу як абсолютного показника ліквідності та платоспроможності.
- •Аналіз джерел формування, структури та розміщення оборотного капіталу
- •6 Аналіз динаміки складу та структури джерел фінансових ресурсів
- •2. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •1. Про зміну величини і структури власного капіталу.
- •2. Про співвідношення власного і залученого капіталу.
- •7Аналіз ділової активності підприємства
- •2. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •8Аналіз ефективності використання необоротних активів.
- •Аналіз ефективності використання оборотного капіталу. Класифікація факторів, що впливають на швидкість оборотності.
- •Аналіз забезпеченості підприємства виробничими запасами.
- •Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами
- •13 Аналіз наявності та стану основних фондів і нематеріальних активів
- •14 Аналіз оборотності дебіторської заборгованості
- •15 Аналіз складу, структури, оборотності кредиторської заборгованості
- •Відносні показники фінансової стійкості: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація.
- •Економічна сутність та структура майна підприємства
- •Завдання, методологія та інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства.
- •22 Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення аналізу необоротних активів підприємства.
- •23 Зміст та послідовність проведення аналізу платоспроможності підприємства. Система критеріїв оцінювання платоспроможності підприємства.
- •24 Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства.
- •26 Значення та необхідність комплексної оцінки фінансового стану підприємства. Визначення узагальнюючого показника фінансового стану підприємств.
- •28 Класифікація вхідних та вихідних грошових потоків у діяльності підприємства
- •29 Методи фінансового аналізу, їх класифікація: формалізовані та неформалізовані методи аналізу.
- •30 Методи аналізу майна підприємства. Порівняльний аналіз динаміки та структури активів підприємства.
- •31. Методи діагностики банкрутства підприємств
- •32.Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •33 Методи фінансового аналізу,їх класифікація:формалізовані та неформалізовані методи аналізу
- •34 Основні вимоги, що висуваються до складання фінансової звітності підприємства.
- •35.Основні завдання та методи оцінки інвестиційних проектів
- •36 Основні завдання та методологія проведення аналізу дебіторської заборгованості. Аналіз дебіторської заборгованості за строками виникнення та погашення.
- •37 Основні напрямки проведення аналізу кредитоспроможності підприємства
- •38.Особливості проведення та механізм аналізу рентабельності діяльності підприємства
- •39 Оцінка впливу ефективності використання необоротних активів на фінансові результати діяльності підприємства.
- •40 Оцінка впливу структури активів і пасивів на рентабельність власного капіталу
- •41. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу. Ефект фінансового важеля.
- •42. Оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі фінансового левериджу.
- •43. Оцінка ринкової позиції підприємства: аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства.
- •44. Показники низької платоспроможності, можливості її відновлення (втрати). Умови визнання підприємства неплатоспроможним.
- •45. Предмет, об'єкт та суб'єкти фінансового аналізу.
- •46. Прийоми фінансового аналізу: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, факторний, трендовий, метод оцінки відносних показників.
- •47. Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація. Основні фактори, що впливають на підвищення ліквідності.
- •48. Склад фінансової звітності підприємства. Зміст, структура та призначення основних форм фінансової звітності.
- •49. Сутність ліквідності і платоспроможності та їх значення при оцінці фінансового стану підприємства. Зміст та послідовність аналізу ліквідності підприємства.
- •50. Сутність та структура оборотних активів підприємства.
- •51. Сутність фінансової стійкості підприємства, основні фактори, що на неї впливають. Засоби зміцнення фінансової стійкості підприємства.
- •2. Основні показники фінансової стійкості підприємства
- •3. Оцінка показників фінансової стійкості
- •52. Факторний аналіз показників рентабельності.
- •53. Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності.
- •54. Фінансові коефіцієнти, що використовуються для оцінки кредитоспроможності підприємства: порядок їх розрахунку, інтерпретація отриманих результатів.
2. Про співвідношення власного і залученого капіталу.
До основних показників, що характеризують структуру капіталу, відносять коефіцієнт незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансування, їх розраховують за наведеними нижче формулами.
1. Коефіцієнт незалежності:
де ВК – класний капітал;
ΣК - загальний капітал (валюта балансу).
Цей коефіцієнт розраховують як інвестори, так і кредитори підприємства, оскільки він характеризує частку коштів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства. Теоретично вважається, що якщо коефіцієнт незалежності більший або дорівнює 50 %, то ризик кредиторів мінімальний: продавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання. Слід наголосити, що таке положення не може розглядатися як загальне правило. Воно потребує уточнення і врахування специфіки діяльності підприємства, його галузевої незалежності та впливу інших факторів.
2. Коефіцієнт фінансової стійкості:
де ДПК – довгострокові позикові кошти.
Значення коефіцієнта відображує частку довгострокових пасивів у складі сукупного капіталу, тобто тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час.
3. Коефіцієнт фінансування:
де ПК – позиковий капітал.
Коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних, а яка – за рахунок позикових коштів. Ситуація, при якій величина коефіцієнта фінансування менша за одиницю (більша частка майна підприємства сформована за рахунок позикових коштів), може свідчити про загрозу платоспроможності і перешкоджати отриманню кредитів.
Однак слід зауважити, що рекомендовані значення показника недоцільно застосовувати до всіх підприємств. Підприємства, діяльність яких характеризується високою оборотністю коштів, зберігатимуть достатньо високу фінансову стійкість навіть тоді, коли частка власного капіталу в структурі джерел буде меншою від половини. Водночас у капіталомістких підприємств з тривалим періодом обороту коштів, що мають значну частку необоротних активів, частка позикових коштів, яка становить 40 % – 50 %, може бути небезпечною для фінансової стабільності.
3. ПРО РІВЕНЬ ЗОВНІШНЬОГО ДОВГОСТРОКОВОГО ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ. Використання позикового капіталу дає змогу розширювати обсяги господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різних фінансових фондів, а в кінцевому підсумку - підвищити ринкову вартість підприємства.
Наявність капіталу з довгострокових джерел свідчить про нарощування виробничого потенціалу підприємства, розвиток діяльності за прибутковим сценарієм, довіру з боку кредиторів. Також наявність таких коштів (при певних умовах) розглядається як позитивне явище, оскільки дає змогу підприємству користуватися позиковими коштами тривалий час. Проте при вирішенні питання про доцільність залучення довгострокових зобов'язань до процесу фінансування виробничо-господарської діяльності суб'єкта господарювання рекомендують ураховувати загальне правило фінансової стійкості, здатність підприємства генерувати грошові кошти, необхідні для покриття існуючих зобов'язань, дохідність діяльності тощо.
4. ПРО ВЕЛИЧИНУ І СТРУКТУРУ КОРОТКОСТРОКОВОГО ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ.Залучення позикових коштів у оборот підприємства – явище нормальне. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що вони не відволікаються з обороту на тривалий час і своєчасно повертаються. У противному разі може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому підсумку призведе до сплати штрафів та погіршення фінансового стану. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити склад, дату, умови виникнення кредиторської заборгованості, строки її погашення, наявність та причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості, визначити період прострочення та суму сплачених за це штрафів. Окремо вивчають середню тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства, її розраховують за формулою:
де Д – кількість днів досліджуваного періоду;
Кр.з. - середні залишки кредиторської заборгованості;
С/В – повна собівартість виробництва.
Враховуючи те, що кредиторська заборгованість є джерелом покриття дебіторської заборгованості, у процесі аналізу рекомендується порівнювати величину дебіторської та кредиторської заборгованості. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість. Якщо кредиторська заборгованість значно (наприклад, у 2 рази) перевищує дебіторську, то фінансовий стан підприємства вважається нестабільним.
Крім зіставлення абсолютних величин дебіторської та кредиторської заборгованості важливим є порівняння строків їх погашення. Якщо період обороту дебіторської заборгованості перевищує аналогічний показник по кредиторській заборгованості, це вказує на те, що обрані підприємством умови надання товарного кредиту є більш пільговими, ніж умови його отримання, а отже, строк погашення кредиторської заборгованості настане раніше, ніж надійдуть кошти від дебіторів. Взагалі ж оптимальний варіант залучення поточних зобов'язань – це їх розміщення в оборотних активах, крім нормативної величини виробничих запасів.
Отже, аналіз структури власних і позикових коштів необхідний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової стійкості. Цей момент дуже важливий, по-перше, для зовнішніх користувачів інформації при вивченні ступеня фінансового ризику; по-друге, для самого підприємства при визначенні перспективного варіанта організації фінансів та розробці фінансової стратегії.