50. Сутність та структура оборотних активів підприємства.

Оборотний капітал - це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком викорис­тання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні но­вої вартості, функціонуючи в процесі кругообороту всього капі­талу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал оберта­ється швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборот­ного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного ана­лізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:

по-перше, оборотні активи підприємства формуються і вико­ристовуються з досить локальною метою – для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення пев­ної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це форму­вання.

Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

• аналіз складу та структури оборотних активів;

• оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;

• аналіз джерел формування оборотних активів;

• оцінка маневрування оборотними активами;

• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;

• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;

• аналіз грошових коштів на підприємстві;

• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Так структура оборотних активів вивчається за їх розміщен­ням у:

• сферах постачання (виробничі запаси),

• сфері виробництва і формування об'єктів діяльності (незавершене виробництво, готова продукція, товари),

• сфері розрахунків (дебіторська заборго­ваність);

• запасу грошових коштів (готівкові і безготівкові кошти).

Обсяги розміщення активів у кожній сфері залежать від виду економічної діяльності підприємств та їх технологічного процесу. Так, для підприємств з матеріальним виробництвом потрібні значні залишки виробничих запасів, для підприємств із тривалим технологічним процесом – незавершеного виро­бництва і готової продукції, на торгівельних підприємст­вах – товарів.

Формула розрахунку нормативу запасу матеріалів та інших елементів оборотних активів в днях має наступний вигляд:

де ОРпп - оптимальний розмір партії постачання;

Зг - необхідний обсяг закупівлі товарів (сировини і матеріалів) в рік (квартал)

де ОРпп - оптимальний розмір партії постачання;

Зг - необхідний обсяг закупівлі товарів (сировини і матеріалів) в рік (квартал);

ТЗ₁ - розмір поточних витрат по розміщенню замовлення, доставці товарів і їх прийманню з розрахунку на одну партію поставки;

ТЗ₂ - розмір поточних витрат по зберіганню одиниці запасів.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства:

Кр.в.=Фн / М

де Фн – фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн);

М – вартість майна підприємства, грн.

Швидкість обороту:

О=С*Т/Р

де О – строк обороту оборотних коштів, днів;

С – середні за­лишки нормованих оборотних коштів, грн;

Т-- тривалість пері­оду, за який обчислюється оборот, днів;

Р – обсяг реалізованої продукції, грн.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовують коефіцієнт обороту, який визначають за формулою:

Ко=Р/С де Ко – коефіцієнт обороту;

Р – обсяг реалізації;

С – середня величина оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних кош­тів за період, що аналізується. Чим більше оборотів вони здійс­нюють, тим краще використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обороту.

Коефіцієнт ефективності (прибутковість обо­ротних коштів) і рентабельності:

Ке=П/С; Р=П/С*100 де П- прибуток від реалізації продукції, грн;

Р– рентабель­ність оборотних коштів, %.