77. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

1. Суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

78. Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку та відхилення апеляційної скарги.

Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі або з залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 227, 229 ЦПК. Положення частини першої статті 308 не застосовується до випадків, коли після ухвалення рішення судом першої інстанції у справі, в якій фізична особа — сторона в спірних правовідносинах, померла після ухвалення рішення, внаслідок чого не може бути здійснено правонаступництво. Ця стаття передбачає можливість закриття справи і залишення заяви без розгляду в апеляційному провадженні. Ця обставина також підтверджує ідею про те, .. що перегляд в апеляційному порядку є провадженням, а не стадією. Раніше вже вказувалося на можливість відкладення розгляду справи апеляційним судом. Однак ЦПК не вирішує питання про шляхи подолання третьої групи перешкод в апеляційному процесі, наприклад смерті сторони після порушення апеляційного впровадження. Як уявляється, правило частини другої коментованої статті і викликає значні утруднення в судовій практиці. Насамперед воно ; потребує редагування: в ній двічі зазначено «після ухвалення рішення». Крім того, у законодавстві (п. 8 ст. 227 ЦПК) і судовій практиці неможливість правонаступництва пов'язують не зі смертю сторони, а з характером правовідносин. Якщо спірне правовідношення допускає правонаступництво (таке правовідношення, видимо, і мається на увазі в даній частині коментованої статті) і и інших випадках, передбачених статтями 221, 222. як уже відзнач;) лося в п. 2 коментарю, апеляційний суд може або повинен зупини ти апеляційне провадження.