1. Поняття та види зобов’язань у цивільному праві

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В цивільному праві розрізняють односторонні і взаємні види зобов'язань. У тих випадках, коли одній стороні зобов'язання належить право, а іншій - обов'язок, зобов'язання вважається одностороннім (договір позики, дарування). Якщо кожна із сторін набуває поруч з правами ще й обов'язки, то зобов'язання вважається взаємним (купівля-продаж).

Існує інша класифікація, за якою зобов'язання поділяються на однооб'єктні, альтернативні і факультативні. За однооб'єктним зобов'язанням кредитор має право вимагати від боржника виконання певної визначеної дії.

Альтернативне зобов'язання - це зобов'язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Здійснення однієї із цих дій і складає виконання зобов'язання. Право вибору належить боржнику. Він вирішує, які саме дії має вчинити. Факультативні зобов'язання – це такі зобов'язання, в силу яких боржник повинен виконати певну дію, але йому надається можливість замість цієї дії виконати іншу.

2. Зміна зобов’язання та зміна осіб у зобов’язанні

Зміна зобов'язань можлива за згодою на це всіх учасників зобов'язання. Найбільш поширеним випадком зміни зобов'язання є заміна його суб'єктів. Це може бути заміна кредитора або боржника. Заміна кредитора означає, що із зобов'язання вибуває колишній кредитор, і його замінює інша особа. Це можливо у всіх випадках, крім тих, коли така заміна заборонена договором або законом. Підстави заміни кредитора: 1) цесія (відступлення права вимоги) — передання ним своїх прав іншій особі за правочином - згода боржника на цесію не потрібна

2) правонаступництво

3) суброгація — виконання зобов'язання за боржника третьою особою зі вступом зазначеної особи у права кредитора

Іншим випадком заміни осіб в зобов'язанні є переведення боргу (делегація). Тут має місце заміна не управомоченої, а зобов'язаної сторони. Наслідками переведення боргу є: а) вибуття первісного боржника із зобов'язання б) вступ у зобов'язання нового боржника. переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора.

3. Припинення зобов’язань

Припиненням зобов'язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб'єктивних прав і обов'язків, які складають його зміст. Припинення зобов'язань настає внаслідок дії так званих право- припиняючих юридичних фактів, які можуть бути як подіями (смерть боржника або кредитора у зобов'язаннях особистого характеру), так і діями (повернення боргу, передача речі. Окремі випадки припинення зобов'язань. 1. Виконання зобов'язання є "ідеальною" підставою його припинення.

2. Передання відступного припиняє зобов'язання, якщо на те є згода сторін. Відступне — це певне майно, що передається замість виконання зобов'язання.

3.Зарахування зустрічних вимог. Зарахування можливе за наявності таких умов: а) зустрічність вимог (сторони одночасно беруть участь у 2 зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні); б) однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому слід мати на увазі, що сторони з метою проведення зарахування, своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог (наприклад, оцінити речі в грошах). Така штучна "однорідність" не має правового значення, і зарахування неможливе; в) "готовність" вимог. Необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-який момент; г) ясність вимог. Припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

4. Новація (оновлення зобов'язання) — має місце у тому випадку, коли зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

5.Поєднання боржника і кредитора в одній особі. Така ситуація можлива, якщо боржник придбає право вимоги, що належало раніше його кредитору. Наприклад, спадкування, придбання майна. Наприклад, громадянин, який знімав житло у приватному будинку, купує цей будинок. Таким чином, він набуває права кредитора щодо наймачів і стає начебто кредитором відносно себе — колишнього наймача.

6. Неможливість виконання припиняє зобов'язання, якщо вона викликана обставинами, за які жодна зі сторін не відповідає. Якщо неможливість виконання виникла внаслідок порушення зобов'язання, то воно не припиняється, а трансформується в додаткові обов'язки (відшкодувати заподіяні збитки, сплатити штраф тощо).

7. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи має місце в тих випадках, коли виконання неможливе без особистої участі боржника, або виконання призначене особисто для кредитора, або зобов'язання в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою кредитора. Таким чином, це можливо, швидше за все, у вигляді винятку — необхідною умовою є особистий характер зобов'язання. У іншому випадку зобов'язання зберігаються внаслідок право- наступництва. 8. Зобов'язання припиняється також ліквідацією юридичної особи. На відміну від попередньої ситуації, таке припинення є загальним правилом. Ліквідація юридичної особи (боржника або кредитора) за загальним правилом є підставою припинення зобов'язання. Виняток становлять випадки, прямо передбачені законом або іншими нормативно-правовими актами (наприклад, вимоги потерпілих про відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, в порядку правонаступництва переходять до вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи).