- •Поняття та види зобов’язань у цивільному праві
- •2. Зміна зобов’язання та зміна осіб у зобов’язанні
- •3. Припинення зобов’язань
- •4. Загальна характеристика та класифікація засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •5. Попередній договір
- •6. Публічний договір та договір приєднання Публічні договори та договори приєднання
- •Посередницькі договори
- •Змішані договори
- •7. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності у цивільному праві.
- •8. Поняття та характеристика категорії договору у цивільному праві
- •9. Види договорів у цивільному праві
- •10. Зміст договору в цивільному праві
- •11. Порядок укладення договору
- •12. Зміна та розірвання договору
- •Договір купівлі – продажу
- •14. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •15. Захист прав споживачів
- •16. Види договору купівлі-продажу
- •17. Роздрібна купівля-продаж
- •18. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •19. Договір поставки
- •20. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •21. Договір міни
- •22. Договір дарування
- •23. Договір ренти
- •24. Договір довічного утримання
- •25. Загальна характеристика договору найму
- •26. Права та обов’язки сторін за договором найму
- •27. Припинення договору найму
- •28. Розірвання договору найму
- •29. Договір оренди державного та комунального майна
- •61. Поняття та загальна характеристика недоговірних зобов’язань
- •69. Підстави звільнення від відповідальності за деліктними зобов’язанями.
- •71. Відшкодування шкоди завданої державою, органом влади, місцевого самоврядування у тому числі при нормотворчій діяльності.
- •72. Відшкодування шкоди завданої незаконними діями, бездіяльності органів дізнання, слідства та інших правоохоронних органів.
- •83. Поняття договору поставки його відмінність від договору купівлі продаж.
- •84. Договір контракції сільськогосподарської продукції.
- •85. Підряд на наукові-дослідні, дослідно конструкторські та технологічні роботи.
69. Підстави звільнення від відповідальності за деліктними зобов’язанями.
До підстав звільнення від деліктної відповідальності заподіювача шкоди законодавець відносить казус (випадок), непереборну силу та умисел потерпілого.
Казус (випадок) - це завдання шкоди без умислу та необережності, тобто якщо особа не знала, не могла і не повинна була знати про можливість настання шкідливого результату.
Непереборна сила - це надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності заподіювача шкоди за умови, що останній не міг її передбачити або передбачив, але не міг її відвернути, і, здійснюючи вплив на його діяльність, спричинила настання шкоди.
Щодо умислу потерпілого, то він не є безумовною підставою звільнення від деліктної відповідальності. Вина потерпілого не враховується у разі: а) відшкодуванні додаткових витрат при відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (зумовлених потребою посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо); б) відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника; в) відшкодування витрат на поховання; г) якщо потерпілим є малолітня або недієздатна особа. Якщо шкоду було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді. необережність потерпшого законом не розглядається як підстава звільнення заподіювача від відшкодування шкоди. Умисел потерпілого є абсолютною підставою для повного звільнення заподіювача від відшкодування шкоди. На відміну від умислу, груба необережність є підставою для повного або часткового звільнення заподіювача шкоди від її відшкодування. Питання про те, чи є необережність потерпілого грубою або простою, що впливає чи не впливає на розмір відшкодування шкоди, має вирішуватись у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин. Зокрема грубою необережністю може бути визнано нетверезий стан потерпілого, що сприяв виникненню або збільшенню шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил безпеки руху.
70. Відшкодування шкоди завданої працівником фізичної або юридичної особи. У даному випадку для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов відносяться:перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою—роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо.завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом),посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Якщо шкода завдана працівником у робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде. Так, якщо протягом робочого часу працівники вчинили бійку, в результаті якої була завдана шкода здоров'ю особи, відповідальність за завдання такої шкоди буде покладена не на роботодавця, а безпосередньо на завдавача шкоди.