73. Повноваження апеляційного суду.

Повноваження апеляційного суду — це сукупність його прав і обов'язків, здійснюваних у процесі і у результаті розгляду апеляційної скарги (подання), їх можна звести в такі групи: 1) повноваження щодо рішення, яке переглядається, або ухвали (ст. 305 ЦПК); 2) повноваження щодо нових матеріалів (ст. 301 ЦПК та ін.); 3) повноваження щодо справи, яка переглядається, (ст. 310 ЦПК); 4) повноваження впливу на рух справи (ст. 302 ЦПК та ін.); 5) повноваження, пов'язані з певним підсумком розгляду справи (статті 311, 316 ЦПК); 6) повноваження щодо додаткового обґрунтування рішення суду апеляційної інстанції (ст. 314 ЦПК). Перша група повноважень є найбільш значущою. З цієї групи перше повноваження закріплене в п. 1 коментованої статті: суд апеляційної інстанції вправі постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Це повноваження необхідне було б доповнити вказівкою на те, що в ухвалі апеляційний суд вправі вказати про залишення рішення суду першої інстанції без зміни. Це повноваження реалізується апеляційним судом тоді, коли рішення є законним і обгрунтованим, а в скарзі або поданні немає переконливих доводів, що свідчать про зворотне (див. коментар до ст. 306 ЦПК). Друге повноваження — право апеляційного суду постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і надіслати справу на новий розгляд у суді першої інстанції. Це повноваження реалізується апеляційним судом тоді, коли суд першої інстанції допустив істотні порушення норм процесуального права, що перешкоджають суду апеляційної інстанції досліджувати нові докази або обставини, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, або допущені істотні порушення норм процесуального права, що закон розцінює як безумовні підстави до скасування рішення суду першої інстанції (див. коментар до ст. 307 ЦПК). Третє повноваження — право апеляційного суду постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду — реалізується при виявленні підстав, передбачених статтями 227 і 229 ЦПК, для здійснення цих процесуальних дій. Четверте повноваження апеляційного суду щодо рішення суду першої інстанції полягає в праві змінити рішення суду першої інстанції або постановити нове рішення по суті заявлених позовних вимог (п. 4 ст. 305 ЦПК не зовсім вдало викладений). Це повноваження реалізується апеляційним судом у разі, коли суд першої інстанції порушив чи неправильно застосував норми матеріального права або постановив необгрунтоване чи неправильне рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції і відносно ухвал суду першої інстанції: По-перше, суд апеляційної інстанції може відхилити скаргу (чомусь і в загальній рубриці і у даному повноваженні не зазначено про апеляційне подання прокурора). Це повноваження повинно реалізуватися апеляційним судом тоді, коли ухвала суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, а скарга або подання не містять переконливих доводів на користь протилежного висновку. По-друге, суд апеляційної інстанції може задовольнити скаргу або апеляційне подання, погодитися з доводами, викладеними в них, скасувати ухвалу і передати питання на розгляд у суд першої інстанції. Так, наприклад, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви з не передбачених у законі підстав, то після скасування ухвали це питання по суті може вирішити тільки суд першої інстанції. По-третє, суд апеляційної інстанції може змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції і вирішити питання по суті. Так, ... наприклад, якщо ухвалою суду першої інстанції необгрунтоване відмовлено в знятті або зменшенні штрафу, то за скаргою особи, на яку накладений штраф, апеляційний суд за наявності достатніх даних може сам вирішити питання по суті, тобто своєю ухвалою зняти штраф або зменшити його розмір.