49. Повернення позовної заяви, її правові наслідки.

2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;

6) подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

50. Зміст і порядок попереднього судового засідання.

Провадження у справі до судового розгляду є сукупністю процесуальних дій, що вчиняються одноособово суддею, за участю сторін/інших заінтересованих осіб і спрямовані на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю

сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує:

чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов

відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або

передати справу на розгляд третейського суду.

Мирова угода укладається між сторонами спору в письмовій формі, шляхом здійснення взаємних уступок, та може стосуватися лише прав/обов’язків сторін та предмета спору. В кожному випадку мирова угода укладена між сторонами повинна бути визнана судом.

5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на

вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення

заяви без розгляду.

6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною

третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; Уточнення змісту позовних вимог (предмету спору), заперечень проти позову відбувається судом у попередньому судовому засіданні, на яке викликаютсья усі особи.

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у

справі; визначається з урахуванням обставин конкретного спору та суті позовних вимог. Насамперед, суд повинен з‘ясувати чиї права та інтереси зачіпає спір, з‘ясувати у сторін чи є інші особи, які претендують (заявляють свої права) на предмет спору, чи знають вони про спір.

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення

спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають

доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому

судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів

чи заперечень щодо невизнаних обставин;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує

питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення

експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача,

особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо

збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд

письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує

питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до

судового розгляду;

9) визначає час і місце судового розгляду. На цій стадії суд визначає час і місце судового розгляду, при цьому суддя виходить з підготовленості справи, і вирішує дане питання на власний розгляд.

7. Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про

необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття

провадження у справі.

8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до

суду проведення попереднього судового засідання може бути

відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

Відкладання попереднього засідання допускається один раз.

Неявка на попереднє засідання належно повідомлених третіх осіб не

перешкоджає його проведенню.

9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без

поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування

обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано

до або під час попереднього судового засідання. У подальшому

прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які

вони були подані несвоєчасно.

10. В кожному випадку, коли суд вирішить вчинити певні процесуальні дії з метою підготовки справи до розгляду, він зобов’язаний постановити ухвалу, в якій зазначаються дії, які слід вчинити до судового розгляду та хто їх повинен вчинити. Кожен крок суду повинен чітко закріплюватися у відповідному процесуальному документі і бути відомим для сторін.

Питання про призначення експертизи, про забезпечення позову, про судові доручення вирішують ухвалами, які скаладаються як окремі процесуальні документи.