Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
33-2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
544.77 Кб
Скачать

19. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику Української Держави п.Скоропадського.

Внутрішня політика:

1. ЦР розпущено.

2. УНР перетворюється на Українську державу на чолі з гетьманом П. Скоропадським.

3. Формується армія.

4. Відновлено стан козацтва.

5. Створено грошово-банківську систему.

6. Відновлено роботу залізниць

7. Найбільший успій матиме його діяльність в освіті, науці, культурі (відкрито 150 гімназій, 2 університети, прийнято закон про українську мову, відкрито Національну Академію Наук України, відкрито Національну бібліотеку України).

Негативні:

1. Відновлено поміщицьке землеволодіння.

2. Запроваджено 9 – 12 год робочий день.

3. Заборонено випуск газет соціалістичного спрямування.

Зовнішня політика:

1. Українська держава обмінялася посольствами за 12 країнами.

2. Мала дипломатичні відносини з 30 країнами.

3. Встановлено дипломатичні відносили з Росією (12 червня 1918 р. укладено мирну угодо з нею).

4. Проведено переговори з А-У щодо Західної Галичини та Холмщини.

20. Охарактеризуйте політику гетьмана п.Скоропадського в галузі культури та освіти, дайте їй власну оцінку.

Відкрито 150 гімназій, 2 університети, прийнято закон про українську мову, відкрито Національну Академію Наук України, відкрито Національну бібліотеку України.

Скоропадський активно розвивав Українську державу.

21. Визначте причини утворення Директорії та повалення гетьманату.

14 листопада 1917 р. на підпільному засіданні Українського Національного Союзу у Києві оголошено про створення Директорії – між партійного колегіального органу влади.

Основна мета директорії (причина створення) – ліквідація гетьманського режиму.

Директорія засудила політику гетьмана як антинародну та антиукраїнську.

Передумови повалення влади гетьмана П.Скоропадського полягали у помилках його внутрішньої політики, зокрема в тому, що він не зміг сконсолідувати навколо своєї політичної програми українську еліту. Це призвело до формування політичної опозиції — Українського національного союзу. Народне невдоволення гетьманським режимом, яке обумовили, переважно, економічні причини, забезпечило УНС широку соціальну базу.

Причини падіння гетьманської влади мали загальноукраїнський характер, були обумовлені помилками її внутрішньої політики. У більшості адміністраторів гетьманату була імперська ментальність. Вони підсвідомо повертали старі форми суспільного життя, особливо в сфері власності. Зі здобутків революції вони підтримали лише розвиток української культури. Недаремно один з місцевих державних службовців гетьманату М. Раєвський відзначив: «гетьманський переворот здійснили «русофіли» і просто росіяни», а «для більшості інтелігентних людей Україна — засіб позбавитися від більшовиків, а не мета». Гетьманська влада не змогла комплексно підійти до питання відновлення правопорядку і не здійснила головну передумову заспокоєння селянської більшості населення — аграрну реформу. Гетьман не зміг консолідувати українську політичну еліту і, загалом, йому не вдалося спрямувати революційну стихію у конструктивне русло державотворення, переконати громадськість відмовитися від радикальних соціалістичних перетворень і спрямувати головні зусилля на розбудову та зміцнення державності. Консервативна модель суспільно-політичної і соціально-економічної стабілізації в Україні і, зокрема, на Поділлі виявилася нереалізованою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]