7.Структура економіки регіону за видами діяльності і особливості її трансформації в умовах ринкової економіки

В великому економічному р-н можна виділити такі групи  галузей:  vГоловні, які визначають місце  району в системі територіального поділу праці всередині країни і форм  виробництва профіль району, приймає участь у всесвітньому міжнародному поділі  праці . Економічні пункти з головними виробництвами визначають контур  економічного району і форми його меж .  vБазові які постачають сировину  та паливо головним виробництвам районудеякі базисні виробництва в окремих районах можуть значням наближатись  до головних .  vСупутні які утворені як бокові  гілки головних підприємств на основі спільного використання джерел сировини чи  переробки відходів виробництва .  vДопоміжні вони вивозять свою  продукцію з району в інші райони чи країни, являючись галузями спеціалізації ,  але не зв’язані головними чи супутними виробництвами.  vВнутрішні районні виробництва,  які з-адовольняють своєю продукцією потреби самого району і існують незалежно  від його спеціалізації в масштабі всієї країни. Притаманна активна участь в  підвищенні рівня життя населення району.  vОбслуговуючі виробництва  (інфраструктура), які постачають електроенергію, тепло, водубудівельні  матеріали , загальні ресурсні бази в усі виробництва району та транспорт.  Специфіка економічних районів визначається по їх головних  виробництвах, район визначає своє місце в територіальному поділі праців .

8.Основні принципи економічного району

Принципи економ-го районування – науково  обгрунто-вані полож, виділення границь економ. ра­йонів.  Основні принципи:  1) Економічний. Кожний екон-й район є спеціалі­зованою територіальною  частиною єдиного нар. госп-го комплексу країни з певним комплексом до­поміжних  і сервісних вир-цтв. Спеціалізацію району визначають лише ті галузі, в яких  вит-ратипраці та засобів на вир-во  продукції та її транспортув до спо­живача порівняно з іншими районами будуть  найменши-ми. Отже, територіальна організація гос-ва у ви­ділених райо-нах повинна  сприяти досяненню най­вищого еконо-го ефекту в усьому нар гос-ві країни та в  кожн. екон районі;  2) Принцип перспективності розвитку;  3) Національний;  4) Адміністративний, що визначає єдність екон райо-ня і територіального  політ-адмін устрою країни;  5) Принцип терит. цілісності району.

9.Держава регіональна економычна полытика, її суть, мета та основні завдання

ДРЕП – це сукупність організаційно-правових та ек заходів, спрямованих на  стимулювання ефективного розвитку п/с регіонів, рац-не використання їхнього  ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня нас-ня та охорони навк  прир сер, вдосконалення терит-ї оргі-ції сусп-ва. Основними цілями регіон-ї ек  політики є: - створення необхідних правових і ек умов з метою забезпечення  кожному регіонові рівних можливостей для комплексного со-ек розвитку,  екологічної безпеки, задоволення мат-х і культурних потреб нас-ня; -  примноження нац-го багатства Укр на основі ефективного використання  природно-ресурсного та виробничо-технічного потенціалу кожного регіону країни.Відповідно до цілей регіонального розвитку визначаються  загальнодержавні стратегічні і першочергові завданя ДРЕП. Стратегічний курс  держави розраховано на тривалу перспективу і передбачає розв¢язання великомасштабних  завдань, зокрема: - структурну перебудову ек-ки промислових регіогів і  центрів, для яких характерна концентрація п-в важкої індустрії;- заохочення розвитку експортних та  імпортозамінних вир-в у районах, де є для цього сприятливі умови; -  інтенсифікацію с/г вир-ва шляхом його рац-ї спеціалізації, реформування вир-чих  та со-х відносин, структурної перебудови з одночасним формуванням ефективних  внутрішньогалузевих, міжгалузевих і терит-х пропорцій у розвитку АПК, зокрема  інтеграції переробних галузей з вир-вом с/г сировини; - істотне оздоровлення  екологічного середовища промислових регіонів Донбасу, Придніпров¢я,  Прикарпаття, а також територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок  аварії на ЧАЕС, створення в цих регіонах спрятливих умов для життєдіяльності  нас-ня; - більш повне використання рекреаційних ресурсів Криму, районів  узбережжя Чорного та Азовського морів, Карпат, сприятливих за кліматичними та