24.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.

Рекреаційні ресурси забезпечують  відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової  діяльності, тобто слугують для регенерації здоров’я і підтримки працездатності  на селення. До рекреаційних ресурсів відносять об’єкти і явища природного  походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення,  відпочинку, туризму. До їх склду входять бальнеологічні (мінеральні води,  грязі), кліматичні, ландшафтні, пляжні та пізнавальні ресурси. Вони розміщеня  практично на всій територій України, однак їх територіальне розміщення є дуже  не рівномірним.Найвища концентрація рекреаційних  ресурсів склалася в південних обл. України – на території Одеської,  Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької обл., а також у АР Крим.  Унікальні рекреаційні ресурси зосереджені а Карпатах. Значні запаси мінеральних  вод розміщені у Львівській (Трускавець, Мор шин, Східниця),  Полтавській(Миргород), Вінницькій (Хмельник) обл. В Україні є великі запаси  лікувальних грязей в Івано-Франківській, Одеській обл. та в АР Крим.  Завдяки поєднанню певних природних  факторів та ресурсів формуються потужні рекреаційні комплекси. Територіальна  структура рекреаційного комплексу представлена рекреаційними пунктами (окремо  розміщені санаторії, панціонати), рекреаційними районами (рекреаційні пункти і  курорти з відповідними інфраструктурами), рекреаційними регіонами (групи  рекреаційних районів) та рекреаційними зонами (сукупність взаємопов’язаних  регіонів).  В Україні діє 45 курортів  загальнодержавного й міжнародного значення та 13 курортів місцевого значення, є  понад 400 санаторіїв. Разом з тим за остання роки спостерігається тенденція  зменшення мережі та місткості закладів організованого відпочинку, скоротилася  мережа туристичних баз, що значно звузило можливості ефективного використання  рекреаційних ресурсів.  Основні проблеми щодо ефективного  використання рекреаційних ресурсів України полягають у: максимально-повному  задоволенні потреб населення у повноцінному оздоровлення та лікуванні; охороні  і відновленні рекреаційних ресурсів; зростанні якості послуг у цій сфері.  Перспективи розвитку рекреаційного комплексу України полягають у залученні  додаткових інвестицій в оновлення інфраструктури, що працює на потреби  рекреаційного комплексу; інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпочинку  і оздоровлення в цілому, збільшення питомної ваги рекреаційної сфери у  зростанні національного доходу країни.

25.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.

Ресурсозбереження — це прогресивний напрям вико-ристання  природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та  зростання в-ва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива,  основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями  ресурсо-збереження можуть бути зведені до таких: комплексне вико-ристання  мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впро-вадження ресурсозберігаючої  техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості  вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі,  рекультивація відпрацьованих кар'єрів тощо; ефекти-вне регулювання  лісокористування, підтримання продуктив-ності лісів, активне лісовідновлення;  збереження рекреацій-них ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів.Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний  потенціал. Зо-крема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особ-лива  увага приділятиметься розширенню напрямів викорис-тання макулатури, полімерної  вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужуності по переробці  картонної, скля-ної, металевї та пластикової тари і упаковки.  Важливим пріоритетом є підвищення  ефективності енергозобреження у зв'язку з тим, що Україна належить до  енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задово-льняє свої потреби в  паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50  В цілому комплексний розвиток усіх  напрямів ресур-созбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію  госпо-дарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної  бази, оптимальному співвідношенні 3первинних і вторинних ресурсів та маловідходному  виробничому циклі.