54.Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення і центри основних галузей.

Серед галузей промисловості, які  забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце займає  легка про­мисловість, її виробничий потенціал включає 25 підгалузей, більш як  600 підприємств та організацій. Легка промисловість України охоплює текстильну,  трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі, підприємст­ва  яких у розміщенні орієнтуються переважно на споживача, на­явність трудових  ресурсів та сировини. Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна  промисловість, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними  виробництвами. В структурі бавовняної промисловості виділяють прядильне,  ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне ви­робництво. Найбільш потужні  бавовняні підприємства знаходя­ться у Херсоні і Тернополі (бавовняні  комбінати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбінат), Нікополі  (прядильно-нитковий ком­бінат). Вовняна промисловість представлена  первинною обробкою вов­ни, виготовленням пряжі, тканин та виробів. Підприємства  галузі розташовані у Чернігові, Харкові, Києві, Донецьку, Кривому Розі, Одесі,  Луганську, Сумах, Черкасах, Богуславі, містах Чернівець­кої та Закарпатської  областей. Лляна промисловість України розвивається на власній сиро­вині.  Підприємства — основні виробники лляної продукції зосе­реджені у Рівненській,  Житомирській, Чернігівській та Львівсь­кій областях; в Одесі знаходиться  підприємство конопле-джутової промисловості, в Харкові — канатний завод.  Шовкова промисловість України, що значною мірою пов'яза­на з виробництвом  хімічних волокон і виробляє близько 8,8% тканин, зосереджена у Києві, Черкасах,  Луганську, Лисичанську.Трикотажна промисловість України випускає досить  різнома­нітний асортимент продукції. Підприємства цієї галузі розміщені у  Києві, Львові, Харкові, Одесі, Сімферополі, Миколаєві, Донецьку,  Івано-Франківську, Луганську, Чернівцях, Дніпропетровську, Хмельницькому та  інших містах. Швейна промисловість зорієнтована переважно на споживача  продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у великих на­селених  пунктах. Найбільш потужні підприємства зосереджені у Києві, Львові, Харкові,  Одесі, Луганську. Шкіряно-взуттєва промисловість представлена  підприємства­ми, що виготовляють одяг, галантерейні вироби, взуття та іншу  продукцію, використовуючи як природну, так і синтетичну сиро­вину. Взуттєві  фабрики діють у Києві, Харкові, Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, Кривому  Розі, Хмельницьку та інших містах. Хутрове виробництво представлено  підприємствами, які пере­робляють натуральну сировину, виготовляють штучне  хутро та випускають різноманітні вироби з них. Хутрові підприємства працюють у  Харкові, Львові, Одесі, Балті, Краснограді, Жмерин­ці, Тисмениці.

55.Транспортний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.

Транспорт – одна з  найважливіших інфраст­руктурних  галузей матеріального вир-ва, яка забез­печує виробничі й не-виробничі потреби  н/г і насел в усіх видах перевезень. Велике значення має транс­порт для зв’язку  між галузями н/г, між міс-том і се­лом, між окремими районами країни. Транспорт  спри-яє суспільному ТПП, є активним фактором формування еко-номінчої  спеціалізації гос-в окремих районів, неможливої без обміну продукцією.За призначенням виділяють танспорт: згаль­ного  корис-тування (для перевезення готової продук­ції, задоволення пот-реб насел. упросторовому пе­реміщ), відомчий  (внутрішньо-виробничий, внутріш­ньобудівельний,внутрішньогосподарсь-кий, внутріш­ньозаводський і внутрішньопортовий) і  трансорт особистого призначення.  Виділяють такі види транспорту:  наземний (залізнич-ний, автомобільний, в’ючний), водний (мор­сьий, річковий,  озерний), повітряний та трубопровід­ний.  Пасажирський транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до  інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт — галузь виробничої  інфраструктури. Не виробляючи безпо-середньо матеріальної продукції, вантажний  транспорт є чет-вертою галуззю матеріального виробництва після видобувної,  переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох  основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без  транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він  достав-лений до споживача.  З одного боку, транспорт є неодмінною умовою функціо-нування самого  виробництва, де він здійснює доставку сирови паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих,  устаткуван-ня і т.п., а з другого — доставляє готову продукцію до спожи-вача.  Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає  на її собівартість, а звідси — на ефективність і ціну. Зменшення транспортної  складової у со-бівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефектив-ності  виробництва. Транспорт є необхідною умовою спеціалізації і комплексного  розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як  локального, так і ра-йоноутворюючого значення. Він сприяє суспільному  територі-альному поділу праці, формуванні зв'язків між населеними пунктами та  всередині їх. Без транспорту неможлива інтегра-ція України у загальносвітову  економічну систему.