Міністерство освіти і науки

Чернівецького національного університету

Ім. Ю. Федьковича

Юридичний факультет

Кафедра правосуддя

Реферат

на тему:

«Суб’єкти адміністративного судочинства.»

Виконав:

студент 204 групи

Швець Д.О

Викладач: Тарануха Р.І.

Чернівці, 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність.

2. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.3.Сторни.

4. Треті особи.

5. Представники.

6. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.7. Інші учасники адміністративного процесу.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

         Поряд з суддею в адміністративному судочинстві принципову роль відіграють також і інші особи, перш за все, позивач та відповідач, треті особи, представники, а також інші учасники адміністративного процесу. Дійсно, саме від свідомої та вольової поведінки як окремого індивідуума так і групи людей залежить розвиток публічно-правового спору, його подальша доля.

Отже, до участі у публічно-правових спорах, як із суб’єктивних так і об’єктивних причин залучаються різні за статусом та організаційною структурою суб’єкти: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, іноземці, особи без громадянства.

         У зв’язку із значною кількістю суб’єктів, котрі вступають у адміністративні процесуальні відносини, важливе значення для вивчення існуючих видів учасників адміністративного судочинства, перш за все, має їх класифікація, яка не просто систематизує таких учасників у окремі групи, але й дозволяє навести специфічні ознаки, завдання, повноваження усіх хто так чи інакше причетний до адміністративної справи.

         Класифікація учасників адміністративного судочинства здійснюється за різними критеріями: 1) їх суспільно-державна роль, 2) адміністративний процесуальний статус і мета участі у процесі, 3) організаційна структура.

1. Адміністративної процесуальної правосуб’єктності

Проаналізовано розвиток теорії правосуб’єктності у різних галузях юридичної науки, досліджено існуючі погляди вчених щодо визначення понять правоздатності та дієздатності, на підставі яких виділено основні підходи стосовно вказаних правових явищ і проведено їх порівняльний аналіз. Зроблено висновок про те, що адміністративна процесуальна правосуб’єктність є самостійною юридичною категорією, яка не тотожна правоздатності та дієздатності.

Відзначено, що адміністративна процесуальна правосуб’єктність закріплює правове становище суб’єктів адміністративних процесуальних відносин, якими постають адміністративний суд та учасники судового адміністративного процесу. Вона знаходить своє відтворення у їх процесуальному статусі. Разом з тим адміністративна процесуальна правосуб’єктність повинна розглядатися не лише як загальна передумова виникнення адміністративно-процесуальних правовідносин, але і як змістовна характеристика реалізації наданих прав усіма суб’єктами процесуальної діяльності при здійсненні правосуддя.

Структурно-функціональний аналіз адміністративної процесуальної правосуб’єктності дозволив встановити наступний комплекс елементів, які входять до її структури: адміністративну процесуальну правоздатність,адміністративну процесуальну дієздатність, адміністративні процесуальні права та адміністративні процесуальні обов’язки. Структурно складний зміст адміністративної процесуальної правосуб’єктності проявляється у тому, що всі її елементи становлять органічну єдність і мають функціональний зв’язок.

Відомо, що адміністративна процесуальна правоздатність визначає можливість адміністративного суду та учасників судового адміністративного процесу мати процесуальні права та обов’язки, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Вона являє собою правовий засіб набуття інших процесуальних прав і обов’язків, спрямованих на здійснення процесуально-розпорядчих дій, закріплених нормами КАС України. У свою чергу, адміністративна процесуальна дієздатність виступає здатністю учасника судового адміністративного процесу набувати адміністративні процесуальні права та здійснювати процесуальні обов’язки.

У ході розкриття змісту адміністративної процесуальної правосуб’єктності підкреслюється, що єдиної правосуб’єктності для всіх суб’єктів адміністративно-процесуальної діяльності не існує.