- •1. Основні методи переробки пластмас і еластомерів.
- •2. Розподіл процесів переробки на технологічні і технічні елементарні операції.
- •3. Машинні модулі технологічних ліній і агрегатів.
- •4. Методи змішування композицій на основі полімерів, у т.Ч. В різному агрегатному стані.
- •5. Диспергування складових композицій.
- •6. Подрібнення технологічних відходів виробництва.
- •7. Змішувачі періодичного та безперервного руху, принцип їх дії.
- •8. Екструзійна переробка пластмас, загальні поняття.
- •9. Елементарні операції та машинні модулі екструзійних технологічних ліній.
- •10. Технічні характеристики устаткування для переробки пластмас і еластомерів. Технологічні показники процесів переробки пластмас і еластомерів.
- •11. Класифікація методів екструзійної підготовки розплаву пластмас, їх особливості та перспективи розвитку.
- •12. Сутність підготовки розплаву на одночерв’ячному екструдері, його склад і принцип роботи.
- •13. Процеси, котрі відбуваються в каналі черв’яка при переробці термопластів, конструкційні і функціональні зони черв'яка.
- •14. Розрахунок продуктивності одночерв’ячного екструдера.
- •15. Формування заготовок екструзійних виробів, види каналів при течії розплаву в формуючих головках.
- •16. Принциповий порядок розрахунку перепаду тиску розплаву в головках.
- •17. Формоутворення екструзійних виробів.
- •18. Операції калібрування та термообробки одержаних виробів.
- •19. Одноосьова і двоосьова орієнтація екструзійних плівок, рулонних матеріалів.
- •20. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні пластмасових труб
- •21. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні рукавних і плоских плівок.
- •22. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні пластмасових листів і рулонних матеріалів.
- •23. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні профільних виробів.
- •24. Види браку екструзійних виробів, його причини та засоби усунення.
- •25. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю екструзійної продукції.
- •26. Машинні модулі технологічних ліній на базі каландрів, технічні характеристики устаткування.
- •Физическая сущность операций листования на каландрах
- •27. Литтєві машини і термопластавтомати, їх склад і відмінності.
- •28. Елементарні операції та машинні модулі термопластавтоматів, технічні характеристики устаткування.
- •29. Технологічні показники процесів лиття, витримка під тиском, циклограми.
- •30. Холодноканальне і гарячеканальне лиття.
- •31. Види браку виробів при литті під тиском, його причини та засоби усунення.
- •32. Визначення їх теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при литті під тиском.
- •33. Елементарні операції та машинні модулі видувних агрегатів, технічні характеристики устаткування.
- •34. Технологічні показники процесів видуву порожнистих виробів.
- •35. Елементарні операції та машинні модулі агрегатів роздуву з преформ, технічні характеристики устаткування.
- •36. Технологічні показники процесів роздуву з преформ.
- •37. Види браку порожнистих виробів, його причини та засоби усунення.
- •38. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при роздуві преформ. Ротаційне формування виробів з пластмас.
- •39. Відцентрове формування виробів з пластмас.
- •40. Трансферне і пряме пресування.
- •41. Технологічні показники процесів пресування, підпресування.
- •42. Види браку при пресуванні, його причини та засоби усунення.
- •43. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при пресуванні.
- •44. Термоформування виробів із листових та рулонних матеріалів.
- •45. Технологічні показники процесів формування, циклограми процесу.
- •46. Види браку при термоформуванні з листів, його причини та засоби усунення.
- •47. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при термоформуванні з листа.
15. Формування заготовок екструзійних виробів, види каналів при течії розплаву в формуючих головках.
Процесс формирования определяет конструкция головки. Головка – это профилирующий инструмент, придающий необходимую форму выдавливаемому потоку полимера. От степени совершенства головки в значительной мере зависит точность поперечных размеров экструдируемого изделия и качество его поверхности. В соответствии с этим назначением конструкция головки должна удовлетворять следующим требованиям: 1) она должна способствовать формированию поперечного сечения потока, соответствующего форме сечения экструдируемого изделия; 2) геометрические размеры профилирующей щели и углы выхода должны обеспечивать возможность работы с максимальными значениями производительности, при которых еще не наблюдается «эластической турбулентности»; 3) конфигурация каналов должна исключать образование в них зон застоя; 4) головка должна обладать достаточным сопротивлением, чтобы на выходе из червяка создавалось противодавление, обеспечивающее качественное смешение и гомогенизацию полимера; 5) конструкция профилирующих органов должна быть достаточно жесткой, чтобы при любых рабочих давлениях сечение проточной части оставалось неизменным; 6) конструкция головки должна обеспечивать возможность регулирования распределения объемного расхода по периметру потока для устранения влияния неточностей расчета и изготовления на профиль экструдируемого изделия.
Виды каналов:
Круглий циліндровий
Круглий конічний з великим діаметром на вході
Конічний кільцевий з конічною щілиною
Кільцевий
Плоский щілинний
Щілинний клиноподібний
Циліндровий з довільним поперечним перерізом
16. Принциповий порядок розрахунку перепаду тиску розплаву в головках.
Для нахождения потерь давления весь путь движения расплава в головке разбивают условно на участки с постоянной геометрической формой каналов. Анализ каналов проводят обычно, начиная с фильтрующей сетки по ходу движения расплава. Так, для головки, показанной на рис. 1, путь течения расплава можно разбить на 8 участков.
Затем, используя уравнения (5), по объемному расходу рассчитывается для каждого участка градиент скорости. По значению которого и температуре расплава в головке для определенного полимера находится эффективная вязкость для всех участков головки и, используя уравнение (3), определяются для них перепады давления ΔРi. Из уравнения (1) – суммарный перепад давления в головке.
Рг=Gμ1 /КΣ, (5)
где μ1 —эффективная вязкость в канале профилирующего зазора.
ΔРi = G∙μi∙/Ki. (3)
, (1)
где т — число отдельных участков.
17. Формоутворення екструзійних виробів.
В процессе формообразования полимерной пленки различают две зоны: до линии затвердевания (кристаллизации) и выше линии затвердевания. При переработке кристаллических полимеров имеется также четко выраженная зона кристаллизации, длина и положение которой зависят от интенсивности внешнего охлаждения. В зоне до линии затвердевания (кристаллизации) происходит изменение как толщины, так и температуры полимерного тела пленки.
При производстве пленок с низкой скоростью отвода рукава применяют обдув через одну выходную щель (рис. 2, а). Воздух из ввода 2 проходит через канал, образованный дисками 1 и 3. Выходную щель обычно направляют под углом 90о...45о к поверхности пленочного рукава. Угол наклона щели зависит от давления внутри рукава и скорости струи воздуха. Если струя ударяет перпендикулярно, то может произойти деформация рукава; при уменьшении угла обдува снижается скорость охлаждения. Обычно угол обдува меньше 45о применяют при изготовлении пленки с небольшой вязкостью или высокой температурой расплава. Для увеличения скорости охлаждения применяют кольцо с несколькими выходными щелями (рис.2, б). Дальнейшее повышение интенсивности охлаждения может быть достигнуто применением повышенных скоростей обдува рукава (аэродинамический эффект), внутреннего охлаждения, охлаждения рукава стекающим потоком жидкости.
Калибрование и охлаждение листа. Чрезвычайно важны для обеспечения качества и равномерности свойств получаемого листа его калибрование и охлаждение, особенно в производстве листов из жестких пластиков – полиэтилена низкого давления, ударопрочного полистирола и некоторых других – из-за повышенной склонности к возникновению внутренних напряжений при неравномерном остывании. Технологической схемой (рис. 1) предусматривается, что обычно заготовка листа из жестких пластиков сразу после выхода из головки поступает на средний валок гладильного каландра, предназначенного для калибрования и предварительного охлаждения экструдируемого листа. Каландр представляет собой трехвалковый агрегат, валки которого расположены в вертикальной плоскости и имеют индивидуальный привод с плавной регулировкой числа оборотов в широких пределах. Несколько меньший диаметр верхнего валка позволяет приблизить головку к приемному устройству и устранить провисание листа. Попадая в зазор между 1-ым и 2-ым, а затем между 2-ым и 3-им валками, лист калибруется до необходимой толщины и равномерно охлаждается.