10. Основні вимоги до електродів

Електроди мають бути виготовлені відповідно до вимог справжнього|теперішнього| стандарту і ГОСТ 9467, ГОСТ 10051 або ГОСТ 10052 і стандартів або технічних умов на електроди конкретних марок.

Стрижні|стержні| електродів мають бути із|із| зварювального дроту, призначеного для виготовлення електродів, по ГОСТ 2246 або за технічними умовами, що встановлюють хімічний склад металу дроту і що передбачає решту вимог по ГОСТ 2246.

Покриття електродів має бути щільним, міцним, без здуття, пір, напливів, тріщин, за винятком поверхневих тріщин, що допускаються по п.3.4і нерівностей, за винятком місцевих вм'ятин і задирів, що допускаються по пп.3.5 і 3.7.

На поверхні покриття електродів допускаються поверхневі|поверхові| подовжні тріщини і місцеві сітчасті розтріскування, протяжність (максимальний розмір) яких не перевищує триразовий|трикратний| номінальний діаметр електроду, якщо мінімальна відстань між найближчими кінцями тріщин або краями ділянок місцевого сітчастого розтріскування більш триразової|трикратної| довжини протяжнішої тріщини або ділянки розтріскування.

На поверхні покриття електродів допускаються місцеві вм'ятини завглибшки не більше 50% товщини покриття в кількості не більше чотирьох при сумарній протяжності до 25 мм на одному електроді.

На поверхні покриття допускаються місцеві задираки протяжністю не більше 15 мм при глибині не більше 25% номінальної товщини покриття числом не більше двох на одному електроді.

11. Функції матеріалів покриття електродів

- Захисні покриття електродів: суміш різних матеріалів, які захищають метал від впливів повітря, стабілізують горіння дуги, легують і рафінують метал шва.

- Стабілізуючі покриття електродів: матеріали, які легко іонізують зварювальну дугу. Наносяться на електроди ручного дугового зварювання.

- Магнітні покриття електродів: наносяться на електроди в процесі зварювання електромагнітними силами, що виникають між знаходячимися під напругою електродним дротом і феромагнітним порошком, що знаходиться в бункері, через який проходить електродний дріт при автоматичному або напівавтоматичному зварюванні.

12. Класифікація електродів

За ГОСТ 9466—75 передбачається наступна класифікація електродів:

- за призначенням — для зварювання вуглецевих, низьколегованих, легованих і високолегованих сталей, а також для наплавки поверхневих шарів з особливими властивостями;

- за товщиною покриття — з тонким, середнім, товстим і особливо товстим покриттям;

- за видом покриття — з кислим, основним, целюлозним, рутіловим та ін.;

- за припустимим просторовим положенням — для зварювання в нижньому, горизонтальному і вертикальному, а також для всіх положень;

- за родом і полярністю зварювального струму — для зварювання перемінним чи постійним струмом на прямої, зворотної чи будь-якої полярності.

Зварювальні електроди діляться на:

- покриті зварювальні електроди — електрод, у якому на металевий стрижень нанесене покриття, що поліпшує умови зварювання.

- непокриті зварювальні електроди — металеві електроди без покриттів.

- вугільний електрод

По ступені покриття розрізняють:

- тонкопокриті електроди;- середньпокриті електроди; -товстопокриті електроди

Покриті зварювальні електроди виготовляють двома способами:

-обпресуванням; -зануренням