
- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
Умовні позначення для вибіркового спостереження
Показники |
Генеральна сукупність |
Вибіркова сукупність
|
Обсяг сукупності |
N |
n |
Середнє значення |
|
|
Частка один. сукупності, що мають певні значення ознаки |
d |
p |
Розбіжності між показниками генеральної і вибіркової сукупності називаються помилками репрезентативності і виникають тому, що вибіркова сукупність неточно відтворює склад генеральної сукупності. Для середньої величини помилка являє собою різницю між генеральною і вибірковою середніми, для частки – різницю між генеральною і вибірковою частками.
Помилки репрезентативності бувають випадковими і систематичними.
Систематичних помилок можна уникнути, якщо строго дотримуватись правил випадкового відбору.
Випадкових помилок уникнути не можна, вони виникають як наслідок того, що структура вибіркової сукупності не співпадає зі структурою генеральної сукупності.
Завдання вибіркового спостереження – обчислення помилок і визначення параметрів їх зменшення.
39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
У теорії вибіркового методу спостереження розглядаються два методи відбору:
повторний відбір, при якому відібрана у вибірку одиниця сукупності реєструється і потім повертається у генеральну сукупність і знову може бути відібрана;
безповторний відбір, при якому відібрана у вибірку одиниця сукупності не повертається у генеральну сукупність і більше у відборі бере участі, тому безповторний відбір гарантує більш точні результати.
Для обчислення середньої (стандартної) помилки вибірки використовують такі формули:
Спосіб відбору |
Для середньої величини |
Для частки |
Повторний |
|
|
Безповторний |
|
|
де μ – середня (стандартна) помилка репрезентативності;
σ2 – дисперсія у вибірці;
-
частка обстеженої частини вибіркової
сукупності;
-
необстежена частина генеральної
сукупності;
р – частка одиниць, яка володіє даною ознакою;
1-р - частка одиниць, яка не володіє даною ознакою.
μ
–
середня помилка характеризує міру
відхилення вибіркової середньої величини
(
)
від генеральної середньої (
).
Для узагальненої характеристики помилки вибірки поряд із середньою (стандартною) помилкою розраховують граничну помилку вибірки.
Стверджувати, що дана генеральна середня ( ) не вийде за межі середньої (стандартної) помилки вибірки можна лише з певним ступенем ймовірності (Р).
Помилка вибірки, що обчислена з ймовірністю більш ніж 0,683, називається у статистиці граничною і обчислюється за формулою:
,
де Δ – гранична помилка;
t – коефіцієнт довіри (квантиль нормального розподілу).
Коефіцієнт
довіри
(t) показує як співвідносяться гранична
та стандартна помилки вибірки:
.
t залежить від ймовірності, з якою гарантується величина граничної помилки вибірки і знаходиться в спеціальних таблицях, наприклад:
Р = 0,683, t = 1
Р = 0,954, t = 2
Р = 0,997, t = 3
Р = 0,999, t = 4
Це означає, що з ймовірністю 0,683 можна стверджувати, що гранична помилка не вийде за межі стандартної, тобто Δ = ± 1 μ, а з Р = 0,954, Δ = ± 2 μ; з Р = 0,997, Δ = ± 3 μ; з Р = 0,999, Δ = ± 4 μ.
Застосовують такі формули граничної помилки вибірки:
Вид відбору |
Для середньої величини
|
Для частки |
Повторний |
|
|
Безповторний |
|
|
Гранична помилка вибірки дає можливість встановити, в яких межах знаходиться величина генеральної середньої ( ) або частки (d):
=
± Δх або
- Δх
+
Δх
d = р ± Δp або Р- Δр d р + Δр
При
порівнянні точності вибіркових оцінок
використовують відносну помилку вибірки
V
,
яка показує, на скільки процентів
вибіркова оцінка відхиляється від
параметра генеральної сукупності.
Відносну помилку вибірки можна розрахувати на основі коефіцієнта варіації ознаки Vx.
для
повторної вибірки
для
безповторної вибірки
Аналогічно розраховують відносну помилку вибірки для частки: