1. Електронна пошта та пришити її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса. Основні можливості використання поштових програм. Правила й етикет електронного листування.

Електронна пошта є однією із найстаріших підсистем Інтернету. Створена Роєм Томплінсом у 1972 р. Електронну пошту можна розглядати як комп'ютерний аналог звичайної пошти. Вона дає змогу отримувати і надсилати листи (повідомлення) з одного комп'ютера на інший. .,

Є два види електронної пошти: класична електронна пошта — Е-тail, а також електронна пошта, яка обслуговується службою World Wide Web- web-mail.

Зв'язок по Е-mail гарантує те, чого не може дати звичайна пошта, — оперативність і надійність. Принцип функціонування Е-mail полягає ось у чому. На кожного абонента, підключеного до поштового сервера, заводиться електронна адреса і виділяється деякий простір на твердому диску («поштова.скринька»), доступ до якого можливий через пароль користувача. Обмін повідом­леннями між поштовими серверами відбувається в автоматично­му режимі. При цьому маршрут переміщення листа в мережі роз­раховується спеціальною програмою (маршрутизатором), що прокладає маршрут від відправника до адресата по ланцюжку серверів. Коли на адресу користувача надходить повідомлення, то при черговому з'єднанні із сервером він дізнається про це.

Обмін повідомленнями по Е-mail зручний тим, що відправ­нику немає потреби знаходитися в безпосередньому зв'язку з ад­ресатом, тобто постійно тримати ввімкненим свій комп'ютер (режим оff-line). За допомогою Е-mail можна обмінюватися як текстовими, так і графічними файлами, що виконуються програ­мами. Програмне забезпечення (ПЗ), призначене для автома­тизації обміну повідомленнями між поштовими серверами, прийнято називати поштовою програмою.

Взаємодія поштових програм, які встановлені на сервері та у клієнта, відбувається за певними правилами, що визначені про­токолами електронної пошти. Стандартний найпоширеніший протокол, який забезпечує одержання електронних поштових повідомлень, SМТР. Для одержання використовують протоколи РОРЗ, IMAP.

Адреса електронної пошти — це запис, який однозначно ви­значає шлях до «електронної скриньки» адресата. Електронна адреса користувача складається з двох частин: імені поштової скриньки й імені домена, що розділені значком @,

Поштові клієнти дозволяють:

• Створювати повідомлення;

• Надсилати та отримувати повідомлення;

• Відповідати на повідомлення

• Надсилати та перенадсилати повідомлення;

• Сортувати та фільтрувати повідомлення;

• Зберігати та вилучати повідомлення.

При веденні електронного листування бажано дотримуватися таких правил:

1. Заповнювати всі поля заголовка;

2. Давати короткий текст повідомлення;

3. Надсилати відповідь у термін до 24 годин;

4. Не набридати;

5. Не лихословити;

6. Знищувати незнайомі приєднані файли. Загальні правила мережного етикету:

• Писати стисло;

• Користуватися нормативною лексикою;

• Завжди заповнювати тему листа;

• Підпис не повинен перевищувати 4 рядки;

• Не писати листів незнайомим особам;

• Намагатися одразу давати відповідь на лист, якщо це неможливо, то надіслати коротке повідомлення «Ваш лист от­римав, відповім пізніше»;

• Не читати чужих листів приватного характеру;

• Не розповсюджувати електронних листів із сумнівним ха­рактером.

Бути обережними з фразами, які можна тлумачити по різ­ному.