- •1. Інформація і повідомлення. Види інформації та її властивості. Інформація та шум, їх взаємоперетворення.
- •2. Електронні таблиці та їх призначення. Середовище табличного процесора та основні його елементи. Подання даних в електронних таблицях. Введення тексту, чисел і формул. Приклади.
- •Поняття про сучасні засоби зберігання й опрацювання повідомлень. Носії повідомлень. Форми і способи подання повідомлень. Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація.
- •Структура інформаційної системи: апаратна та інформаційна складові, їх взаємодія.
- •2. Упорядкування даних в середовищі табличного процесора. Використання фільтрів. Приклади.
- •1. Основні складові апаратної частини інформаційної системи, їх функціональне призначення.
- •2. Робота з графічними об'єктами в середовищі текстового процесора. Вкорінення об'єктів з інших додатків. Приклади.
- •1. Поняття про бази даних та їх види: фактографічні та документальні. Інформаційно-пошукові системи та системи управління базами даних (субд), їх призначення та функції.
- •2. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Приклади.
- •1. Структура програмної складової інформаційної системи. Системне і прикладне програмнt забезпечення.
- •2. Опрацювання даних за допомогою табличного процесора: редагування, копіювання, форматування, переміщення, захист від змін, зв'язування. Приклади.
- •1. Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови: алфавіт, синтаксис і семантика. Основні елементи мови програмування: символи, слова, вирази і команди.
- •1. Комп'ютерні мережі. Види, основні характеристики і принципи використання комп'ютерних мереж. Сервер та робоча станція. Технологія клієнт-сервер.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання математичних функцій і операцій для опрацювання даних, поданих в електронній таблиці. Приклади.
- •1. Електронна пошта та пришити її функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса. Основні можливості використання поштових програм. Правила й етикет електронного листування.
- •2. Правила впорядкування та пошуку даних у базі даних. Приклади.
- •1. Апаратні, програмні та інформаційні ресурси сучасних мереж. Програмне забезпечення роботи в глобальній мережі Інтернет. Основні послуги глобальної мережі Інтернет.
- •1. Інформаційний зв'язок у мережі Інтернет. Ідентифікація комп'ютерів у мережі. Адресація в мережі Інтернет. Провайдери. Способи під'єднання комп'ютерів до глобальної мережі.
- •2. Робота з таблицями в середовищі текстового процесора. Автоматичне форматування таблиці. Створення нового стилю таблиці. Таблиця і текст, їх взаємне перетворення. Приклади.
- •2. Вкорінені та зв'язані об'єкти слайдів комп'ютерної презентації. Способи демонстрації слайдів. Приклади.
- •1. Етапи розв'язування задачі з використанням комп'ютера. Поняття інформаційної моделі задачі.
- •2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання логічних функцій та операцій для опрацювання даних, поданих у таблиці. Приклади.
- •1. Етапи розвитку обчислювальної техніки та галузі застосування комп'ютерів.
- •2. Використання різних типів об'єктів (текстових, графічних, числових, звукових, відео) для створення презентації. Приклади.
- •1. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програми.
- •2. Створення запитів, форм і формування звітів при роботі з базами даних. Приклади.
- •1. Системи опрацьовування текстів, їх класифікація та функції. Основні формати текстових файлів і їх перетворення.
- •2. Організація пошуку інформації в глобальній мережі. Способи збереження веб-сторінок та їх частин. Особливості збереження зображень і звуку. Приклади.
- •1. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Базові структури алгоритмів та їх основні властивості.
- •2. Основні команди для роботи з таблицями в реляційних базах даних: створення структури записів, заповнення даними, редагування даних. Приклади.
2. Поняття про стиснення даних. Призначення та основні функції програм-архіваторів. Приклади.
Під час роботи і комп'ютером можливі пошкодження або знищення інформації на дисках. Це може відбуватися через фізичне пошкодження магнітного шару диска і неправильне коригування або випадкове знищення файлів, пошкодження інформації комп'ютерними вірусами тощо. Тому для зменшення втрати інформації слід мати архівні копії файлів з найбільш важливою для вас інформацією. Такі файли рекомендується періодично поновлювати.
Архівний файл — це сукупність одного чи кількох файлів, які знаходяться у стислому вигляді в єдиному файлі (архівному), з якого їх можна при необхідності дістати у початковому вигляді.
Архівація — це процес перекодування деякої сукупності файлів з метою зменшення загального об'єму пам'яті, який вони займають.
Архівні файли займають менше місця на диску, ніж початкові файли. Будь-який з початкових файлів при необхідності можна-дістати з архіву. Довідатися, які файли входять в архів, можна зі змісту архіву.
Програми, призначені для роботи з архівами, називаються архіваторами.
Практично принцип стискання інформації в усіх програмах-архіваторах подібний: знаходження фрагментів, що повторюються, і заміна їх коротшими. Завдання архіватора — знайтиці фрагменти і записати замість них іншу інформацію, за допомогою якої можна було б «згадати», де, хто і за ким відповідний фрагмент стоїть. . .
Наприклад, нехай маємо файл , який містить багато однотипних слів: комп'ютер, комп'ютера, комп'ютерна, комп'ютеризація тощо. Якщо сполучення 9 букв „комп'ютер" замінити простою буквеною комбінацією „чц", то розглянута система слів перетвориться в систему: „чц", „чца", „чцна", „чцізація". При такій заміні текст дійсно зменшується. Однак в реальних програмах-архіваторах процес перекодування інформації відбувається значно складніше.
Упакування файлів в архіви і розпакування їх — одне з найпоширеніших завдань, з якими стикається користувач при роботі з архівами. Існує безліч програм архіваторів. Нині частіше використовуються Windows-версії архіваторів: winZip, WinRar, WinArj. За допомогою програм-архіваторів можна:
Створювати нові архіви;
Створювати архіви, що саморозпаковуються;
Розпаковувати архіви; .
Додавати файли до існуючого архіву;
Вилучати файли т архіву;
Поновлювати файли в архіві;
Переглядати зміст архіву.
БІЛЕТ №8
1. Структура програмної складової інформаційної системи. Системне і прикладне програмнt забезпечення.
У програмному забезпеченні виділяють спеціальне(прикладне) і системне програмне, забезпечення.
Системне-програмне забезпечення поділяється на дві частини: інструментальні засоби (система програмування) і операційна система.
Операційна система забезпечує управління всіма апаратними і програмними ресурсами обчислювальної системи та зв'язок з користувачем. Операційна система (ОС) — це набір управляючих програм, які виконують такі функції:
управляють роботою апаратної і програмної складових обчислювальної системи, координують взаємодію окремих частин цих складових;
забезпечують зв'язок користувача з обчислювальною системою.
ОС ПK містить такі основні складові:
драйвери зовнішніх пристроїв, сукупність яких утворюють базову систему введення — виведення;
файлову систему;
• командний процесор (інтерпретатор вказівок операційної системи).
Драйвери зовнішніх пристроїв — це спеціальні програми для управління зовнішніми пристроями.
Кожному типу зовнішніх пристроїв відповідає окремий драйвер. Драйвери стандартних пристроїв утворюють в сукупності базову систему програм, що забезпечує управління введенням-виведеням інформації. Ця базова система введення-виведення найчастіше зберігається в постійних запам'ятовуючих пристроях.
Файлова система— це система програмних засобів для зберігання, використання і опрацювання файлів — програм і даних для їх роботи, текстів, закодованих зображень тощо.
Процесор вказівок ОС виконує функцію підтримки взаємодії з користувачем. Він забезпечує переклад вказівок ОС на машинну мову. Будь-яка ОС надає в розпорядження користувача систему вказівок, за допомогою яких користувач може запустити ту чи іншу програму на виконання, виконати деяку операцію з файлами.
Інструментальні засоби (система програмування) є засобами для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення ПЕОМ. До інструментальних засобів належать:
макроасемблери (машинно-орієнтовані мови);
транслятори з машинно-незалежних мов програмування високого рівня на машинно-орієнтовані мови;
засоби редагування, компоновки і завантаження програм;
налагоджувальні програми.
Ці програмні засоби необхідні для розробки інших програм. Саме тому вони й називаються інструментальними засобами.
Прикладне програмне забезпечення складається із сукупності програм розв'язування задач, специфічних для конкретної галузі застосувань комп'ютера. Існує кілька типів прикладних систем, які використовуються на персональних комп'ютерах:
• прикладні системи загального призначення;
• проблемно-орієнтовані набори програм; • інтегровані прикладні системи
До прикладного програмного забезпечення загального призначення належать: текстові процесори, програми опрацювання електронних таблиць, програми ділової графіки; системи управління даними; системи підтримки комунікацій.
Проблемно-орієнтовані пакети програм призначені для вузько спеціального використання. Вони враховують специфіку конкретних задач і складені на основі спеціальних методів подання іопрацювання інформації, властивих для розглядуваної галузі практичної діяльності людей. .
Інтегровані системи містять текстовий процесор, базу даних, засоби опрацювання таблично поданої інформації, засоби підтримки комунікацій.