Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен по информатике.doc
Скачиваний:
83
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
679.94 Кб
Скачать

1. Інформаційний зв'язок у мережі Інтернет. Ідентифікація комп'ютерів у мережі. Адресація в мережі Інтернет. Провайдери. Способи під'єднання комп'ютерів до глобальної мережі.

Кожний комп'ютер у мережі Інтернет має Адресу, яка називається ІР-адресою

ІР-адреса — унікальна числова адреса (ім'я) комп'ютера у ме­режі; представлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою, кожен байт набуває значення від 0 до 255. Наприклад, 207.21.140.156.

Кожна така адреса складається з двох частин, перша з якихвизначає ділянку мережі в межах усієї мережі, а друга — конкрет­ний комп'ютер на цій ділянці.

Для керування мережею така система адресації зручна, а для користувачів — ні. Тому на практиці, як правило, використову­ють іншу систему адресації, що називається доменною. У ній вся мережа Інтернет розбита на окремі частини (домени) за геогра­фічною чи організаційною ознакою.

ru – Росія, ua – Україна, us - США

Домени можуть мати піддомени, а ті, у свою чергу, — більш дрібні піддомени. На найнижчому рівні знаходиться ім'я компютера, що є унікальним в межах свого домена.

Повне доменне ім'я записується за рівнями вкладеності доме­нів справа наліво кожен домен відділяється крапкою. Напри­клад, сервер Верховної Ради України мас адресу: гаda.кіеv.ua, ад­реса пошукового каталогу — google.com

ІР-адреса та доменна адреса — це різні форми запису одного й того самого імені комп'ютера в мережі. В Інтернеті існують спеціальні DNS-сервери, за допомогою яких доменні імена пе­ретворюються на ІР-адреси.

Інтернет складається з тисячі різних мереж, кожна з яких може працювати за своїми правилами, використовувати різнома­нітні протоколи та системи адресації. Для обміну інформацією між такими мережами слугують спеціальні комп'ютери, які на­зивають шлюзами. їх встановлюють на виході кожної мережі. Шлюзи перекладають внутрішні мережні адреси комп'ютерів в адреси Інтернет.

Провайдер — організація-постачальник послуг Інтернет, є власником каналів зв'язку, надає можливість користуватися пос­лугами зв'язку та власними ресурсами.

Від якості роботи та обслуговування провайдера залежить швидкість і стабільність підключення до Інтернету. Як правило, провайдери пропонують два варіанти підключення: контрактний і за попередньо сплаченими картками. Наданий час існує велика кількість провайдерів.

Найбільш відомими способами підключення до мережі Інтер­нет є такі:

Комутований доступ по телефонній лінії (Dial-ир). Для зв'язку використовується телефонна лінія і модем. Швидкість такого підключення залежить від модему, якості телефонної лінії, су­часності обладнання телефонної станції та інших факторів.

Сімейство технологій DSL (цифрова абонентська лінія). На відміну від DіаІ-up, є можливість працю­вати в Інтернеті через DSL-модем й одночасно розмовляти по телефону.

Виділена лінія зв'язку. Використання такого підключення ви­правдано, якщо необхідно організувати цілодобовий та швидкіс­ний доступ до ресурсів. Для організації виділеної лінії необхідне прокладання додаткового проводу й спеціальне мережне облад­нання.

Використання каналів кабельного телебачення. Телефонна лі­нія може бути взагалі відсутня, а йля зв'язку використовується спеціальний кабельний модем.

Супутникове підключення. Для його організації необхідна су-путникова антена, підсилювач, карта-декодер, яка встановлю­ється на комп'ютер.