1. Поняття програми. Поняття про системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програми.

Програма — це упорядкований список команд, написаних мо­вою програмування і призначених для виконання на комп'ютері. Отже, процес роботи комп'ютера полягає у виконанні програми, тобто набору цілком певних команд, що надходять у цілком певнЬму порядку. Машинний код команди, що складається з ну­лів та одиниць, указує, яку саме дію має виконати ЦП. Отже, щоб задати комп'ютеру послідовність дій, які він має виконати, треба задати послідовність двійкових кодів відповідних команд. Програми в машинних кодах містять у собі тисячі команд. Писа­ти такі програми — дуже складна справа". Програмісту для цього раніше слід було пам'ятати не тільки комбінацію нулів та оди­ниць двійкового коду кожної команди, але й двійкові коди адрес даних, що використовуються під час виконання.

Разом з тим, для того щоб комп'ютер міг виконувати програ­му, її потрібно перекласти на машинну мову. Для такого пере­кладу використовують спеціальні програми-транслятори.

Транслятор — це програма, яка призначена для перекладу тексту програми' з однієї мови програмування на іншу мову. Процес перекладання називається трансляцією.

Розрізняють два типи трансляторів — компілятори та інтер­претатори.

Компілятор — це програма, що призначена для перекладу програми, яка написана деякою мовою, в програму в машинних кодах. До отриманого коду підключаються стандартні процеду­ри, використані програмістом. У результаті дістанемо файли працюючих програм з розширеннями .ехе чи .сот.

Процес такого перекладання називається компіляцією.

Компілятор створює кінцевий результат — програму в ма­шинних кодах, яка потім виконується. Скомпільований варіант програми можна зберігати на диску. Для повторного виконання

програми компілятор вже не потрібен. Досить завантажити з диска в пам'ять комп'ютера скомпільований перед цим варіант і виконати його. Крім того, компілятори під час своєї роботи ви­користовують і частину ресурсів комп'ютера. Тому всі прикладні й службові рами поставляються у відкомпільованому вигляді. Мови, для яких існують програми-компїлятори, — це компі­льовані мови Разсаі, С++, Оеірпі, РоЛгап та інші.

Існує інший спосіб поєднання процесів трансляції та вико­нання програми. Він називається інтерпретацією.

Інтерпретатор — це програма, яка призначена для поко-мандних трансляцій та виконання вихідної програми. Такий процес називається інтерпретацією.

У процесі трансляції відбувається перевірка вихідної програ­ми на відповідність правилам мови, яка використовується для її описування. Якщо в програмі знайдено помилки, транслятор ви­водить повідомлення про них на пристрій виведення (як прави­ло, на екран дисплея).

Інтерпретатор повідомляє про знайдені помилки після транс­ляції кожної команди програми. Це значною мірою полегшує процес пошуку та виправлення помилок у програмі, але суттєво збільшує час трансляції. Компілятор транслює програму набага­то швидше, ніж інтерпретатор, але повідомляє про знайдені ним помилки після завершення компіляції всієї програми. Знайти та виправити помилки у цьому випадку важче. Через це інтерпрета­тори розраховані, в основному, на мови, що призначені для нав­чання програмуванню, і використовуються програмістами-по-чатківцями. Найпростіша й найпоширеніша — це мова програ­мування Ваsіс. Іншими прикладами є і мови JavaSkript і VBSkript, які широко використовуються при створенні Web-сторінок, доступних через Інтернет.

Більшість мов програмування призначені для розробки складних пакетів програм і розраховані на компіляцію.

Як правило, програми-компілятори й інтерпретатори назива­ються так само, як і мови, для перекладу з яких вони призначені. Слова Паскаль, Ада, Сі можна сприймати і як назви мов, і як на­зви відповідних програм-трансляторів.