2. Літературознавчий модуль

2.1. Теорія літератури

Вступ. Літературознавство як наука. Літературознавство й мовознавство. Літературознавство та історія. Літературознавство й мистецтвознавство. Літературознавство та інші наукові дисципліни. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.

Предмет теорії літератури. Теорія літератури як складова частина літературознавства, одна з трьох основних ланок літературознавства (поряд з історією літератури і літературною критикою). Теорія літератури – галузь наукового знання про сутність, специфіку художньої літератури як мистецтва слова, про засади, методи її вивчення, критерії оцінки літературних творів.

Короткий огляд розвитку літературознавчої думки. Ранні етапи розвитку теоретико-літературної думки (антична епоха). Дві тенденції в античній естетиці. Естетика Платона. “Поетика” Арістотеля та її історичне значення.

Проблеми теорії літератури в середні віки та в епоху відродження. Праці Данте Аліг”єрі “Про народну мову” та Джованньо Боккаччо “Апологія поезії”.

Естетика бароко і класицизму. Праця “Мистецтво поетичне” Ніколя Буало. Утвердження теорії літератури як самостійної наукової дисципліни. Праці Дені Дідро ( “Салон 1767 року” та “Парадокс про актора”) та Готгорльда Ефраїма Лессінга “Лаокоон, або Про межі живопису та поезії”. Об”єктивний внесок Еммануїла Канта, Фрідріха Шлегеля та Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (“Лекції з естетики”) в розвиток теорії мистецтва.

Основні напрями літературознавства ХІХ- ХХ століть. Міфологічна школа (брати Якоб та Вільгельм Грімм, М.Костомаров, О.Потебня, М.Сумцов). Біографічний метод (М.Чалий, О.Огоновський, М.Петров, І.Франко, А.Моруа). Культурно-історична школа (Іпполіт Тен, Огюст Конт). Компаративізм (Теодор Бенфей, Олександр Веселовський). Інтуїтивізм (Анрі Бергсон). Фройдизм (Зігмунд Фройд, Карл Густав Юнг). Структуралізм (Клод Леві-Строс). Екзистенціалізм (Серен К”єркегор, Микола Бердяєв, Мартін Гайдеггер, Карл Ясперс, Жан –Поль Сартр, Альберт Камю). Новітні напрями та течії в літературознавстві (постструктуралізм, деконструктивізм, фемінізм, постколоніальна критика, постмодернізм, мультикультуралізм , рецептивна естетика.

Розвиток українського літературознавства. Перші відомості теоретичного й літературно-критичного характеру в ”Ізборниках Святослава”. Роль Івана Вишенського, Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича у розвитку теоретико-естетичної думки. Праця Митрофана Довгалевського “Сад поетичний”. Роль Григорія Сковороди у формуванні критичної думки в Україні. Українське літературознавство й естетика в ХІХ столітті (праці Івана Римського, М.Максимовича, І.Срезневського, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Олександра Потебні, Івана Франка, Сергія Єфремова, Михайла Грушевського та ін.).

Літературно-художня творчість. Література як вид художньої творчості ( Визначення поняття “література”; Література як вид мистецтва; Основні етапи історичного становлення літератури та види літературно-художньої творчості: фольклорна поезія, літературна поезія, проза;).

Літературно-художній образ (Визначення художнього образу:

художній образ як форма відображення дійсності; образ як форма буття художнього твору; . Структура літературно-художнього образу; Види літературного образу).

Літературно-художній твір (Художній твір як основна форма буття літератури; Структура літературно-художнього твору). Структура й елементи змістової організації літературно-художнього твору (Тема; Фабула; Характер; Пафос; Ідея).

Структура й елементи внутрішньої форми художнього твору (Система образів художнього твору: персонаж, оповідач, розповідач, ліричний герой, образ автора, образ читача, пейзаж, інтер”єр; Сюжет художнього твору: визначення сюжету, функції і типи сюжетів, внутрішня організація сюжету).

Зовнішня форма художнього твору (Загальні принципи організації художнього мовлення; Художньо-мовленева організація літературного твору. Засоби словотворчого увиразнення мовлення: неологізми, зарозуміла мова; Лексико- синонімічні засоби увиразнення мовлення: архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми, старослов”янізми, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми, просторіччя, поетизми, термінологізми, канцеляризми. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи): епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, перифраз, евфемізм. Антономазія, асоціонім, іронія, гіпербола, літота.

Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури): інверсія, анаколуф, еліпсис, асиндетон, полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, анафора, епіфора, анепіфора, епанафора, ампліфікація, градація, парономазія, антитеза, оксюморон, Риторичні фігури

Композиція художнього твору. Визначення композиції. Типи композиційної організації художнього твору.

Роди й жанри літератури. Загальне поняття про роди і жанри.. З історії вивчення родів і жанрів літератури.

Епічний рід літератури. Генезис і родові ознаки епосу. Система епічних жанрів : епопея, роман, повість, новела, казка, оповідання, есе, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча.

Ліричний рід літератури. Генезис і родові ознаки лірики. Проблеми кваліфікації типів ліричних творів. Жанровий поділ лірики: епіталама, панегірик, дифірамб, пеан, мадригал, епітафія, канцона, станси, ода, елегія, думка, гімн, послання, пісня, романс, ліричний портрет, псалми, медитація, сонет.

Драматичний рід літератури. Генезис і родові ознаки драми. Жанри драматичного роду: трагедія, комедія, драма сатирів, трагікомедія і трагіфарс, літургійна драма, міракль, ауто, містерія, фарс, фастнахтшпіль, соті, інтерлюдія, мораліте, комедія дель арте, інтермедія, водевіль, драма, мелодрама.

Ліро-епос та інші міжродові і суміжні утворення. Балада, дума, байка, буколіка, співомовка, поема, мемуари, щоденники, літературний портрет, художня біографія.

Літературний розвиток. Художній метод. Індивідуальний стиль. Літературний напрям (Літературні напрями ХУІ-ХІХ століть: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм). Модернізм. Літературні напрями модернізму (імпресіонізм, символізм, унанімізм, імажизм та імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм, “Театр абсурду”, “Новий роман”, “Сердиті молоді люди”, “Розбите покоління”).

Соціалістичний реалізм.

Літературний процес. Загальне поняття про літературний процес. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу (Традиції і новаторство, відштовхування, запозичення, наслідування, пародіювання, епігонство, цитування, репродукція, ремінісценція, парафраза, натяк, варіація, суперництво, концентрація, розпорошення).

Види художньої взаємодії. Міжнаціональна (внутрішньо- регіональна та міжрегіональна) і внутрішньонаціональна взаємодії.