4. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Поступове накопичення протягом XVI—XVIII ст. багатого фактичного матеріалу різноманітних мов як передумова для пошуків нових методів лін­гвістичних досліджень. Утвердження принципу порівняння мов й історичного підходу до їх вивчення та виникнення порівняльно-історичного мово­знавства як нової наукової парадигми.

Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Ідеї Данте (трактат «Про народне красномовство»), Постеллуса («Про спорідненість мов»), Скалігера («Роз­права про європейські мови»). Сформовані уявлення про спорідненість семітських, германських, романських, слов'янських мов та порівняль­ні таблиці мов Страленберга. Зібрання лексики різних мов у «Порівняльних словниках усіх мов та наріч» Палласа та «Мітрідаті» Фатера. Ідея історичного вивчення мов у «Дослідженні про походження мови» Гердера. Син­тез порівняльного та історичного дослідження мов в ознайомленні із санскритом (Джонс, Шлегель).

Основоположники порівняльно-історичного мовознавства в пе­ршій половині XIX ст. Відкритття порівняльно-історичного методу досліджен­ня мов одночасно в різних країнах.

Спорідненість санскриту з деякими мова­ми у праці «Про систему дієвідмінювання санскрит­ської мови у порівнянні з такою грецької, латинської, перської та германської мов» Франца Боппа. Залучення до дослідження 45 мов та введення в лінгвістичний обіг поняття звукового закону та терміна «індоєвропейські мови».

Наявність споріднених зв'язків між ісландською, грецькою, латинською і балто-слов'янськими мовами у праці Расмуса Раска «Дослідження в галузі давньопівнічної мови, або Походження ісландської мови».

Перша порівняльно-історична граматика гер­манських мов Якоба Грімма. Акцент на історичному під­ході до вивчення споріднених мов і ретельний опис граматичних форм германських мов та діалектів у їх історичному розвитку.

Виявлення споріднених зв'язків між слов'янськими мовами у пе­ршій праці з історичної фонетики слов'янської групи індоєвропейських мов Олександра Востокова («Розвідка про слов'янську мову»).

Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта. Розвідки Гумбольдта «Про буквене письмо та його зв'язок з будовою мови», «Про двоїну», «Про мову каві на острові Ява». Ідеї стадіаль­ної концепції мови в доповіді «Про порівняльне вивчення мов стосовно різ­них епох їх розвитку». Нерозривність понять «мова» і «народ», «мова» і «культура». Поняття «внутрішньої форми мови». Антропологічний підхід до мови як теоретико-методологічна ос­нова ви­вчення мови. Індуктивна основа вивчення мов, антиномії мови і мислення, мови і мовлення, стійкості і змінності, об'єктивного і суб'єк­тивного, індивідуального і колективного та ін.

5.Харківська, московська, казанська лінгвістичні школи. Концепції о. Потебні, п.Фортунатова, і.Бодуена де Куртене, м.Крушевського, в.Богородицького.

Наукова лінгвістична діяльність О.О. Потебні. Необхідність вивчення мов у взаємозв’язках і взаємовідношеннях у філософській концепції. Праці «Мова і народність», «Про націоналізм», «Мисль і мова». Розмежування сфери мови і мовлення. Поняття системи, поняття знака. Учення про слово та внутрішню форму слова. Психологічна модель народження слова. Теорія граматичної форми в мовній структурі. Система граматичних категорій. Питання теорії синтаксису.

Представники харківської школи. Взаємозв’язки між логічними, психологічними, мовними категоріяти та художня функція мовлення у працях літературознавця і мовозгавця Д.М. Овсянико-Куликовського. Дослідження синтаксису індоєвропейських мов О.В.Поповим. Питання старослов’янської, древнєруської, російської мов у працях філолога-славіста М. О.Колосова. Дослідження в галузі діалектології російської мови учнями О. О. Потебні О.І.Соболевським, Б.М.Ляпуновим, О.О.Шахматовим, Є.Ф.Карським.

Наукова діяльність П.Ф.Фортунатова. Питання походження мови та її лінвістична сутність. Розгляд мови як суспільного явища. Виділення соціальних діалектів. Природа звукової сторони мови і природа значень в лінвістичній концепції. Морфологічна класифікація мов.

Послідовники П.Ф.Фортунатова. Соціолінгвістична концепція М.М.Покровського про семантику груп слів у зв’язку зі сферою життя і виробництва. Питання лінгвогеографії, діалектичного розуміння в праслов’янській мові філолога-славіста Б.М.Ляпунова. О.І.Томсон про граматичну будову російської та інших слов’янських мов, генезу відмінка та його синтаксичні функції. Дослідження граматичної будови та стилістики російської мови, принципи стилістичного аналізу художньої прози у працях О.М.Пєшковського.

Погляди І. Бодуена де Куртене про мову як систему. Виділення мовних підсистем. Питання мови і мовлення та реалізація мовної системи у мовленнєвому процесі. Причини мовних змін. Соціальна диференціація мови, проблема мовних союзів. Обгрунтування описового аналізу мовних явищ. Просування розвитку загального мовознавства.

Логіка, психологія і граматика в концепції М.Г.Крушевського. Системність у лексикології, фонетиці, морфології, семасіології. Розкриття морфологічних законів. Питання семасіології, слово як знак предмета.

В.О.Богородицький. Формування фонологічної теорії. Психологізм як компонент дослідження мовних явищ. Вчення про зміни морфологічної будови в процесі розвитку мови. Контамінація, аналогія, диференціація у морфологічному процесі. Діалектологічні пошуки.