- •Розділ 1. Елементи алгебри-логіки
- •1:1 Релейні та логічні елементи. Їх характерні особливості. Узагальнена схема та особливості релейного пристрою.
- •1:2 Визначення логічної змінної та логічної функції. Таблиця істинності.
- •1:3 Конституенти одиниці та нуля. Основні логічні функції.
- •1:4 Основні закони алгебри-логіки (без доведення).
- •1:5 Диз’юнктивна нормальна форма та довершена диз’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:6 Кон’юнктивна нормальна форма та довершена кон’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:7 Функції однієї змінної.
- •Розділ 2. Синтез однотактних схем
- •2.1 Алгоритм синтезу однотактних схем за допомогою таблиць істинності і карт Карно.
- •2.3 Синтез схеми перетворення коду Грея у двійковий код
- •2.4 Синтез схеми перетворення двійкового коду у двійково-десятковий.
- •2.5 Застосування постійних запам’ятовуючих пристроїв для реалізації комбінаційних функцій.
- •Розділ 3. Синтез багатотактних схем
- •3.1 Таблиця переходів, як змістовний опис роботи багатотактної схеми.
- •3.2 Послідовність синтезу багатотактної схеми на основі таблиць переходів і карт Карно.
- •3.5 Змагання в безконтактних схемах і способи запобігання їм.
- •3.6 Особливості синтезу схем методом таблиць переходів і карт Карно з технологічними затримками.
- •3.7 Схема і принцип дії тактового розподільника
- •3.8 Математичний опис роботи схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.9 Алгоритм синтезу схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.10 Циклограми, як графічний метод зображення умов роботи схеми. Основні поняття та визначення.
- •3.11 Алгоритм складання рівняння для вихідного елемента на основі методу циклограм.
- •3.12 Сутність та приклад першої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.13 Сутність та приклад другої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.15 Уведення самоблокування для циклограм, що мають кілька періодів вмикання.
- •3.17 Загальні відомості про тригери. Подання умов роботи схеми за допомогою графу переходів. Основні поняття та визначення.
- •3.18 Послідовність синтезу багатотактних схем на основі rs-тригерів.
- •3.19 Запис умов вмикання та вимикання тригерів за відомим графом переходів.
- •3.20 Особливості синтезу синхронних багатотактних багатовходових схем.
- •3.21 Особливості синтезу синхронних одновходових схем.
- •3.22 Будова і принцип дії мультиплексора-селектора.
2.4 Синтез схеми перетворення двійкового коду у двійково-десятковий.
2.5 Застосування постійних запам’ятовуючих пристроїв для реалізації комбінаційних функцій.
Постійний запам’ятовувальний пристрій доцільно застосовувати для
реалізації однотактних схем, що мають велику кількість вхідних і вихідних
сигналів. Зокрема, ПЗП зручно використовувати для створення
перетворювачів кодів. У цьому разі перетворюваний код подається на
адресну шину, а перетворений – знімається з шини даних.
Приклад 2.6. Скласти програму для ПЗП, який реалізує такі функції:
Відповідно до заданих функцій складаємо таблицю істинності
Якщо сигнал а подається на старший розряд адресної шини, с – на
молодший, функція F1 знімається зі старшого розряду шини даних, F 4 – з
молодшого, то програма для ПЗП матиме вигляд:
Адреса 0 1 2 3 4 5 6 7
Дані 13 5 2 5 1 1 1 9
Синтез однотактних схем за відносно невеликої кількості вхідних
сигналів (до шести) виконують дуже просто, оскільки робота таких схем
повністю описується таблицею істинності або картою Карно, за якими
безпосередньо визначають логічні вирази.
Велику групу однотактних схем становлять перетворювачі
різноманітних кодів, у яких кількість вхідних сигналів дорівнює кількості
розрядів коду. Для синтезу багаторозрядних перетворювачів кодів
безпосередньо застосовувати таблиці істинності або карти Карно майже
неможливо. У цьому разі доцільно скласти функціональну схему, поділивши
вихідну схему на окремі вузли, що мають невелику кількість вхідних сигналів.
Потреба складати функціональну схему не виникає, якщо для реалізації
перетворювачів кодів застосовувати ПЗП, програмовані користувачем. Тому із застосуванням ПЗП отримують найкращі результати.
Розділ 3. Синтез багатотактних схем
3.1 Таблиця переходів, як змістовний опис роботи багатотактної схеми.
У багатотактний схемі однаковим наборам вхідних змінних можуть відповідати різні набори вихідних змінних, можна зробити висновок, що умови роботи багатотактної схеми не можна описати за допомогою таблиці істинності. Для цього застосовують таблиці переходів.Таблиця переходів – це одна з форм запису умов роботи багатотактної схеми. У стовпці середньої частини записують номери тих станів, у які переходить схема з вихідного стану при наборах вхідних змінних, що відповідають стовпцям. У стовпці правої частини записують значення вихідних змінних, які відповідають вихідним станам.
Складання таблиці переходів починається з визначення кількості вихідних станів схеми. Для цього необхідно проаналізувати всі можливі послідовності надходження вхідних сигналів і відповідні їм стани схеми та значення вихідних сигналів від початкового стану до стану, що завершує роботу схеми.
Багатотактні схеми можуть перебувати в двох станах – стійкому і нестійкому. Стійкий стан характеризується тим, що в разі незмінного набору вхідних змінних він також не змінюється протягом скільки завгодно тривалого часу. Номери стійких станів записують у кутових дужках <>. Нестійкий стан спостерігається в тому разі, коли набір вхідних сигналів змінився, а внутрішній стан схеми, тобто стан вихідних і проміжних змінних, ще не набув відповідності новому наборові вхідних сигналів.
Для складання таблиці переходів припускається, що два і більше вхідних сигналів одночасно змінюватися не можуть. Тому, якщо немає ніяких обмежень послідовності надходження вхідних сигналів, з кожного стійкого стану має відбуватися стільки переходів в інші стани, скільки вхідних сигналів має схема.