3.15 Уведення самоблокування для циклограм, що мають кілька періодів вмикання.

Якщо елемент має кілька періодів умикання і в них застосовується самоблокування, то після першого вмикання елемент надалі може не вимикатися, оскільки утримується сигналами самоблокування інших періодів. Розглянемо, наприклад, циклограму, показану на рис.

Якщо застосувати правила складання логічних формул для циклограм, що мають один період вмикання, то отримаємо

Вираз із сигналом самоблокування після вмикання елемента Х залишається рівним одиниці, якщо надходить сигнал b і не надходить сигнал d, або якщо надходить сигнал d і не надходить сигнал b. Тому елемент Х не вимикається у разі появи умов неспрацьовування першого або другого періоду, тобто за такого введення самоблокування схема є непрацездатною. Елемент Х вимикається у разі появи умов неспрацьовування будь-якого періоду, якщо вираз із сигналом самоблокування набуватиме нульового значення з надходженням будь-якого сигналу b або d. Щоб це відбулося, сигнал слід додати у вигляді кон’юнкції до виразу із самоблокуванням у формулу для X₁ , а сигнал – у формулі для X₂. Тоді отримaємо

В разі застосування самоблокування потрібно додатково аналізувати циклограму, якщо вона має кілька періодів умикання.

1. Якщо вираз із сигналом самоблокування одного періоду зберігає значення 1 в інших періодах, то самоблокування цього періоду впливатиме на роботу схеми в інших періодах.

2. Для усунення впливу самоблокування одного періоду на роботу схеми в інших періодах до виразу із сигналом самоблокування цього періоду можна приписати у вигляді кон’юнкції умови неспрацьовування інших періодів, але це можна робити тільки в тому разі, коли умови неспрацьовування інших періодів дорівнюють одиниці у тому періоді, впливу самоблокування якого на інші періоди треба запобігти.

3. Якщо умови неспрацьовування будь-якого з інших періодів дорівнюють нулеві у тому періоді, впливу самоблокування якого треба запобігти, то самоблокування у цьому періоді застосовувати не можна, а треба вводити проміжну змінну.

3.16 Особливості синтезу схем з технологічними затримками методом циклограм.

Під час синтезу схем з технологічними затримками на циклограмі позначаються величини затримок часу і лінії дії елементів часу (таймерів). Нехай, наприклад, елемент X треба ввімкнути із затримкою часу t після надходження сигналу а і вимкнути без затримки часу в разі його зникнення. Час дії сигналу а перевищує величину затримки t. Циклограму, що відповідає цим умовам роботи, зображено на рис.

Виконаємо синтез схеми.

Умови спрацьовування елемента X

умови неспрацьовування

Перша та друга перевірки задовольняються, тому

Третя перевірка також задовольняється і вираз для Х залишається незмінним.

Для елемента часу Т умови спрацьовування та неспрацьовування такі:

і

Отже, в результаті синтезу отримали найпростіші вирази для елементів Х і Т. Це стало можливим тому, що ці елементи вмикаються тими самими сигналами, що й вимикаються. Якщо тривалість сигналу, що дає команду починати відлік затримання часу, менша за величину затримки часу, то цей сигнал не можна безпосередньо застосовувати для керування таймером. У цьому разі необхідно ввести проміжний елемент, змінювання стану якого дає команду починати відлік затримання часу. Надалі стан цього елемента не повинен змінюватися принаймні до кінця затримки часу. Логічні формули для таймерів визначають за тими ж самими правилами, що й для вихідних та проміжних елементів.