- •Розділ 1. Елементи алгебри-логіки
- •1:1 Релейні та логічні елементи. Їх характерні особливості. Узагальнена схема та особливості релейного пристрою.
- •1:2 Визначення логічної змінної та логічної функції. Таблиця істинності.
- •1:3 Конституенти одиниці та нуля. Основні логічні функції.
- •1:4 Основні закони алгебри-логіки (без доведення).
- •1:5 Диз’юнктивна нормальна форма та довершена диз’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:6 Кон’юнктивна нормальна форма та довершена кон’юнктивна нормальна форма. Їх властивості.
- •1:7 Функції однієї змінної.
- •Розділ 2. Синтез однотактних схем
- •2.1 Алгоритм синтезу однотактних схем за допомогою таблиць істинності і карт Карно.
- •2.3 Синтез схеми перетворення коду Грея у двійковий код
- •2.4 Синтез схеми перетворення двійкового коду у двійково-десятковий.
- •2.5 Застосування постійних запам’ятовуючих пристроїв для реалізації комбінаційних функцій.
- •Розділ 3. Синтез багатотактних схем
- •3.1 Таблиця переходів, як змістовний опис роботи багатотактної схеми.
- •3.2 Послідовність синтезу багатотактної схеми на основі таблиць переходів і карт Карно.
- •3.5 Змагання в безконтактних схемах і способи запобігання їм.
- •3.6 Особливості синтезу схем методом таблиць переходів і карт Карно з технологічними затримками.
- •3.7 Схема і принцип дії тактового розподільника
- •3.8 Математичний опис роботи схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.9 Алгоритм синтезу схеми керування на основі тактового розподільника.
- •3.10 Циклограми, як графічний метод зображення умов роботи схеми. Основні поняття та визначення.
- •3.11 Алгоритм складання рівняння для вихідного елемента на основі методу циклограм.
- •3.12 Сутність та приклад першої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.13 Сутність та приклад другої перевірки реалізованості циклограми.
- •3.15 Уведення самоблокування для циклограм, що мають кілька періодів вмикання.
- •3.17 Загальні відомості про тригери. Подання умов роботи схеми за допомогою графу переходів. Основні поняття та визначення.
- •3.18 Послідовність синтезу багатотактних схем на основі rs-тригерів.
- •3.19 Запис умов вмикання та вимикання тригерів за відомим графом переходів.
- •3.20 Особливості синтезу синхронних багатотактних багатовходових схем.
- •3.21 Особливості синтезу синхронних одновходових схем.
- •3.22 Будова і принцип дії мультиплексора-селектора.
3.11 Алгоритм складання рівняння для вихідного елемента на основі методу циклограм.
1. Записують умову спрацьовування у вигляді формули f ‘ , до якої входить сигнал, змінювання стану якого визначає початок умикального такту. В умові спрацьовування він записується в тому стані, в якому він перебуває у вмикальному такті.
2. Виконують першу перевірку реалізованості циклограми. Її суть полягає у тому, що перевіряють, чи зберігається значення f ‘=1протягом усього вмикального періоду. Якщо ця умова виконується, то попередньо записана функція f ‘ є остаточною і змінюванню не підлягає. Якщо ж функція f ‘ змінює своє значення протягом умикального періоду, то звичайно вводиться самоблокування і умова спрацьовування записується у вигляді f ‘= a + x .
3. Записують умову неспрацьовування у вигляді формули , до якої входить сигнал елемента, що змінює свій стан на початку вимикального такту. Сигнал цього елемента записується у вигляді інверсії того стану, в якому він перебуває у вимикальному такті.
4. Виконують другу перевірку реалізованості циклограми. При цьому перевіряють, чи зберігається значення =1 протягом усього вмикального періоду. Якщо ця умова виконується, то попередньо записана функція є остаточною. Якщо ж функція змінює своє значення протягом умикального періоду, то необхідно ввести проміжний елемент Р, який змінює свій стан протягом періоду вмикання вихідного елемента, але після того, як зміниться значення функції , і залишається у цьому стані принаймні до кінця періоду вмикання вихідного елемента. Умова неспрацьовування при введенні проміжного елемента записується у вигляді інверсії кон’юнкції двох сигналів і р, тобто (одна палка) . Стани сигналів і р приймаються такими, які вони мають у вимикальному такті.
5. Записують попередню формулу вмикання елемента у вигляді добутку умов спрацьовування і неспрацьовування, отриманих після виконання перших двох перевірок.
6. Виконують третю перевірку реалізованості циклограми. Для цього функцію f ‘ треба подати в диз’юнктивній нормальній формі (ДНФ), розкривши лапки, і перевірити, чи не набуває значення одиниця у вимикаючому періоді будь-яка елементарна кон’юнкція в одержаній ДНФ. Якщо таких елементарних кон’юнкцій немає, то третя перевірка задовольняється і логічну формулу для вихідного елемента змінювати не треба. Якщо ж така кон’юнція є, то це спричиняє помилкове спрацьовування вихідного елемента. У цьому разі треба ввести проміжний елемент Р, який мав би різні значення для комбінації сигналів, що відповідає цієї кон’юнції , у вмикальному та вимикальному періодах. Сигнал проміжного елемента додається у вигляді кон’юнкції до тієї елементарної кон’юнкції, яка дорівнює одиниці одночасно у вмикальному і вимикальному періодах. Стан цього елемента приймається таким, який він має у вмикальному періоді при комбінації сигналів, що відповідають розглядуваній кон’юнкції.
7. Складаються логічні формули для усіх проміжних елементів,
введених при виконанні перевірок реалізованості циклограми, за такими ж
самими правилами, як і для вихідних елементів.